понеділок, 8 серпня 2016 р.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання

Обговорення навчальної програми з літературного читання актуалізувало проблему формування читацької активності та розвитку читацького інтересу в учнів початкової школи. Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні та організації уроків літературного читання.
Найактивніше піднімалося питання кола читання, його осучаснення, та проблема контролю техніки читання. Окремі дописувачі говорили про спрощення літературознавчої пропедевтики. При обговоренні, у більшості випадків, педагоги відходили від програми до підручника і до технології уроку (те, що вчителю ближче).
На основі результатів узагальнення коментарів нами були визначені завдання, які зорієнтували нас на напрямки оновлення програми:
  1. Конкретизувати в програмі позиції, які спрямовують вчителя на реалізацію компетентнісного підходу та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задовлення.
  2. Оновити коло читання в кожному класі, ввівши імена сучасних дитячих письменників, вилучивши імена тих, кого немає в підручниках (оскільки підручники на даному етапі не змінюватимуться), та тих, чиї твори за змістом не відповідають реаліям життя.
  3. Спростити вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (зняти кількісні показники характеристики навички читання, переглянути вимоги до власних висловлювань учнів, обов’язкової кількості творів напам’ять, сформулювати вимоги через опис конкретних практичних дій, які може виконати дитина, і виконання, яких може перевірити вчитель; описати у вимогах рівневий розвиток певної дії дитини, визначеній у відповідній змістовій лініії, по класах).
  4. Визначити конкретні теми відповідно до змістової лінії і розділу, вилучивши з тексту програми опис методики роботи над літературним творм (методика має бути окремим документом). При цьому конкретизовані теми мають чітко окреслювати поняття чи дії, які треба відпрацювати на уроці. Така конкретизація повинна полегшити вчителю створення календарно-тематичного планування і процес підготовки до уроку.
Отже, на виконання поставлених завдань в проекті оновленої програми розставлені акценти на особливостях реалізації компетентнісного підходу на уроках читання. У пояснювальній записці розширено ряд видів діяльності дитини на уроці: до читацької і творчої додано комунікативну, що реалізується через організацію діалогу/дискусії за змістом літературного твору. Крім того, поряд із завданням формування навички читання рівнозначним ставиться завдання формування навички слухання, що є важливим складником комунікативних навичок. Результативність комунікативної діяльності представлена у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: висловлює власні міркування щодо прочитаного: що вразило, що змусило задуматися, чому цю книжку варто прочитати; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів).
Учителя зорієнтовано на посилення діяльнісної складової уроку через організацію роботи щодо формування навичок роботи з книжкою. Учні засвоюють знання про підручник як навчальну книгу, набувають уміння орієнтуватись у його структурі, користуватись умовними позначками, засвоюють пам’ятки-алгоритми щодо організації самостійної роботи з підручником. Акцентовано увагу на тому, що впровадження компетентнісного підходу потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів, залучення їх до самоперевірки і самоконтролю своїх навчальних досягнень та організації практико-орієнтованої роботи над літературним твором. Для підготовки вчителем практико-орієнтованих завдань у програмі конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить в тексті опис зовнішності персонажа» тощо). Запропоновані конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня посилять зв’язок уроків літературного читання з життям (наприклад: називає ситуації, коли використовують лічилки, мирилки, скоромовки, загадки; використовує лічилки, мирилки, скоромовки, загадки, співаночки в іграх з ровесниками).
В оновленій програмі окреслюється вимога формування естетичних цінностей через зміст і художні образи літературних творів. Запропоновано формувати в учнів розуміння читання не тільки як джерела знань, а й як засобу естетичного задоволення. Чинна ж програма акцентує увагу на формуванні соціальних та морально-етичних ціннісних орієнтирів.
В оновленій програмі змінені акценти у використанні виховного потенціалу літературних творів. Дітям пропонується оцінювати не персонажа, позитивний чи негативний він, а вчинок персонажа. Це зорієнтує дитину на те, що будь-хто може творити добро, помилившись один раз, можна змінити себе і у кожного є своя позитивна риса.
Для оновлення кола читання (завдання 2) ми використали рекомендаційний список імен дитячих письменників (по класах), наданий на наше прохання Національною бібліотекою для дітей, список із 111 імен, який був нам запропонований керівниками електронних ресурсів, на яких представлена дитяча література («КЛЮЧ», «Барабука», «Казкарка»).
У 2 класі до кола читання включені імена Сашка Дерманського, Володимира Читая, Ніни Найдич, Володимира Верховеня, Ігоря Січовика, Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Лесі Ворониної, Марини Павленко, М.Солтис-Смирнова (всього додано 10 імен авторів, вилучено – 11).
У 3 класі до кола читання включені імена Зірки Мензатюк, Сергія Гридіна, Олеся Ільченка, Леоніда Шияна, В. Голобородька, Іана Вайброу, К.Коллоді, Нузета Умерова, Дж.Стронга (всього додано 9 імен авторів, вилучено – 30, оскільки у 3 класі було найширше коло читання).
У 4 класі до кола читання включені імена А.Давидова, М.Чабанівського, О.Іваненко, А.Усачова, А.Куркова, Катерини Штанко, Тетяни Луньової, Богдана Жолдака, В.Рудківського, Д.Білоуса, В.Лучука, А.Костецького, І.Кульської, О.Сенатович, Л.Забашти, Роальда Дала, Пауль Маар, Марії Паар (всього додано 18 імен авторів, вилучено – 8).
За результатами дискусії щодо контролю й оцінювання техніки читання за кількісними показниками, що була ініційована коментаторами, нами прийнято рішення: зняти кількісні показники темпу читання у кожному класі. У програмових вимогах залишено опис якісної характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).
Щодо організації уроків читання, то у програмі зазначена варіативність у розподілі навчальних годин протягом року: 3,5 год на тиждень – І варіант: 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень); ІІ варіант: І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень. Вибір учителем першого варіанту дозволить внести в уроки позакласного читання (а з української мови – в уроки розвитку зв’язного мовлення) певну системність, оскільки вони будуть проходити за розкладом в один і той самий день тижня, лише буде чергування: перший тиждень – урок розвитку зв’язного мовлення, другий тиждень – урок позакласного читання. Другий варіант розподілу годин є традиційним.
У цілому, у проекті оновленої навчальної програми з літературного читання враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях на платформі «EdEra», що стосувалися саме програми. Рекомендації щодо удосконалення технології уроку, використання різних організаційних форм пропонуємо врахувати в методичних рекомендаціях щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Немає коментарів:

Дописати коментар