З досвіду роботи вчителя -методиста,вчителя української мови Лазоряк Г.Я.
"Розвиток творчих здібностей на уроках української мови та літератури"

Вступ. Актуальність проблеми.

Духовне оновлення нашої держави, Революція гідності, що зрушила процеси самоідентифікації та євроінтеграції України, необхідність боронити її незалежність і територіальну цілісність, долати еко-номічну та інші кризи актуалізували запит суспільства на патріотичну, самовіддану, всебічно компетентну й гармонійно розвинену творчу особистість. Саме така особистість, суспільно активна, комунікативна, з гнуч-ким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, є най-більшою цінністю для суспільства кожної сучасної країни. У складних умовах життя, що постійно змінюються, найкраще орієнтується людина креативна, творча, здатна до генерування і використання нового (нових сміливих ідей, задумів, підходів та рішень).

Завдання виховати людей з високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Концепція розвитку освіти України на період 2015 – 2025 років, входження української освіти в Болонський процес спонукають до особистісно зорієнтованого навчання – навчання, центром якого є особистість дитини, її самоцінність, творчі здібності, розвиваючи які, вчитель забезпечує шляхи реалізації особистісного потенціалу кожного учня, формування життєвої компетентності.

Наукове підґрунтя проблеми

Якою є структура творчих здібностей? Що притаманно творчій особистості? Які методи, прийоми, форми навчально-виховної діяльності стимулюють розкриття творчих здібностей учнів? Як створити оптимальні умови для їх формування і розвитку? Ці запитання давно цікавили мене, актуальність теми очевидна, ось чому упродовж кількох років працюю над проблемою розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури. Переконана, що і вчені-теоретики, і досвідчені вчителі-новатори, і до-питливі початківці, котрі лише виробляють власний педагогічний почерк, мають перейнятися однією великою метою – всебічно розвивати творчий потен-ціал кожної дитини. Демократична педагогіка завжди виходила з переконання, що проблема розвитку твор-чих здібностей людини має велику вагу. Видатний педагог і психолог Григорій Ващенко (представник педагогіки першої половини XX ст.) стверджував: «Без наукових знань сучасна людина не може мати якоїсь поважної ролі в діяльності суспільства, а без роз-винених формальних здібностей інтелекту вона зможе лише використовувати засвоєні культурні здобутки попередніх поколінь і не зможе рухати як культуру, так і науку вперед, для чого й потрібні розвинені творчі здібності: логічне мислення та творча фантазія» [2; 117-118].

Практично такі ж погляди на цю проблему висловлював і Яким Ярема – виразник «модерної шко-ли» в Галичині міжвоєнного часу (дуже вже подібного до часу нашого). На його думку, «школа може по-стачати суспільство корисних і цінних членів, коли братиме до уваги індивідуальні природні потенції людини й розвиватиме ці творчі задатки до природної межі індивідуального розвитку» [14; 118]. Хіба це не засади сучасного особистісно зорієнтованого навчання?

Розуміння необхідності орієнтації освіти на розвиток творчого потенціалу особистості розвинулося завдяки новаторові гуманістичної педагогічної думки – В. Сухомлинському.

Питання про сутність, виникнення, рушійні сили розвитку, психолого-педагогічну діагностику здібнос-тей і творчих можливостей людини цікавило не одне покоління вчених різних країн: Дж. Гілфорд, П. Торране, А. Маслоу (США), А. Горальський, Є. Ляска (Польща), Г. Пирьов, Г. Гиргінов (Болгарія), А. Печчеї (Італія) та ін. При цьому погляди науковців на проблему творчих здібностей залишаються суперечливими: одні вважають, що тільки окремі діти народжуються з певними задатками (обдаруваннями), які можна розвинути, інші переконливо доводять про-тилежне – управляти процесами розвитку творчих здіб-ностей кожної особистості можна, йдучи від простого до складного (створювати ситуації, що сприяють твор-чій активності, асоціативному мисленню, розвиткові уяви тощо). Зокрема, А. Маслоу стверджував, що креа-тивність – здатність до творчості – характерна для кожної психічно здорової особистості й може вияв-лятися практично в усіх видах людської життєдіяль-ності. З цією здатністю творити пов’язані такі якості, як гнучкість мислення, безпосередність, сміливість, ініціативність тощо. Усі ці риси притаманні особистості в дитячому віці, проте з роками вони згасають. Більшість людей мають творчі задатки, та не всім удається їх реалізувати вповні. Відтак важливо організувати навчання дитини так, щоб воно активізувало розвиток її креативності [8; 110-111].

Відомий польський науковець Анджей Гораль-ський, автор книги «Теорія творчості», керується наступним переконанням: «Творчість – це вид ремесла, і цього ремесла можна навчити, схиляючи вихованця братися й здійснювати визначені тренувальні зусилля (вправи), сформовані так, щоб давали можливість зіткнутися з майстерністю і практикувати її. Прикла-дом є кожний добрий тренінг творчості» [4; 61].

Як у педагогічній теорії, так і практиці, як у поглядах окремих учених, так і в трактуванні поняття «творчих здібностей» педагогами спостерігається певна неоднозначність, розмитість. Нерідко творчі здібності особистості розглядають ізольовано від інших її пси-хічних характеристик, і в першу чергу – від інтелекту-альних здібностей. Так, Іван Волощук стверджує, що творчі здібності індивідуума і є вищим рівнем розвитку його розумових задатків. Зрештою, «дбаючи про роз-виток творчих здібностей, вчителеві потрібно добива-тися підвищення кожного з п’яти показників, що визначають структуру творчих здібностей. Це – спо-стережливість, уявлення, пам’ять, мислення, само-стійність» [3; 49-50].

Цілу низку індивідуальних творчих здібностей сучасні науковці класифікують наступним чином: здібності мотиваційні (прагнення творчих досягнень, емоційність, радість відкриття), інтелектуально-логічні (аналіз, порівняння), інтелектуально-евристичні (фан-тазії, генерування ідей та гіпотез, асоціативне мис-лення, критичне мислення), комунікативні (викорис-тання творчого досвіду інших, відстоювання власних ідей, співробітництво) та самоорганізаційні (раціо-нальне планування своєї діяльності, самоконтроль, старанність).

Проаналізувавши сучасні освітні технології, для реалізації проблеми розвитку творчого потенціалу учнів, їх здібностей я вирішила обрати інтерактивну технологію, теоретичні та методичні засади якої було розроблено О. Пометун та Л. Пироженко. Ці науковці розглядають інтерактивне навчання як спеціальну форму пізнавальної діяльності, конкретна мета якої – створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свій успіх, має можливість виявити здібності.

При такому підході компоненти педагогічного процесу постають у світлі людинотворчої функції, що означає повагу школи і педагогів до особистості дитини, довіру до неї, прийняття її особистих запитів та інтересів, створення максимально сприятливих умов для розкриття і розвитку творчого потенціалу учня.

Педагогічна філософія, яку я сповідую як учитель, - це філософія дитиноцентризму.

Педагогічне кредо – «Не здивуєш – не навчиш!»

Методи, прийоми, форми розвитку творчих здібностей учнів, які використовуються мною в організації навчально-виховного процесу

За законами психології творчості, результатом власної творчості має бути щось принципово нове, оригінальне (об’єктивно чи суб’єктивно). Об’єктивно новим є абсолютно нова цінність, якої раніше в людському соціумі не існувало. Саме такими оригінальними результатами пізнання учнів у процесі вивчення української мови і літератури є створення ними самодостатнього тексту.

З метою формування в учнів комплексу вмінь, потрібних для створення текстів, на початковому етапі звертаюся до такого виду роботи, як написання творів-мініатюр. Подібні вправи учні виконують щоуроку впродовж 5 – 10 хвилин. При цьому для мене важливо призвичаїти дитину до думки, що писати можна для задоволення, переживати позитивні емоції. Ця робота повинна бути системною.

Залучаю учнів до «Лінгвістичного колекціонування» слів, фраз, висловлювань, народження роздумів, які можна розвинути, спостережень за людьми, подіями. Виконання вправ на наслідування стилів письменників, альтернативне продовження художнього твору. Ви-користання прийомів фантазування (оживлення, збіль-шення – зменшення). Написання творів-мініатюр, творів-описів (приміщення, вулиці) очима домашнього улюбленця, казок-експромтів, есеїв, акварелей (додаток № 1) фанфіків, творчих робіт на основі неповного тексту:

а) написання твору за поданим початком і закінче-нням;

б) відтворення кількох пропущених епізодів;

в) творчі роботи за поданою канвою.

Важливою складовою освітнього процесу є на-копичення досвіду створення учнями мультимедійних жанрів: відеоесе, слайд-твору, відеоекскурсії, само-диктанту тощо.

Доктор педагогічних наук Г. Токмань стверджує: «Спонукання до літературної творчості плідні в будь – якому разі: мала вірогідність того, що саме з цього учня виросте митець, але розвиток образного мислення, творчої уяви естетично збагатить будь-яку дитину і стане ґрунтом для її сходження на новий рівень розуміння художньої літератури.» [13; 44].

Використання проблемно-діалогічного методу навчання (проблема формується і розвивається в умовах діалогу, який може проходити у формі дискусії з полемікою і без неї).

Так, для побудови проблемно-діалогічного уроку за творчістю Лесі Українки доречними будуть слова Василя Стуса (із листа до дружини й сина від 26. 01. 1982 р.): «На свій час вона (Леся Українка) була для України могутньою поеткою. А сьогодні її читати не дуже втішно. Леся й сама почула, що її вірші не дають їй змоги висловитися до кінця – почала писати прегарні драми». Проблемне запитання до учнів: «Чи погоджуєтеся ви з думкою автора?». Перебіг уроку шукає відповідь: чому саме драматургія є вершиною творчості Лесі Українки.

Проблемна ситуація, спеціально створена вчи-телем, є рушієм мислення, джерелом творчого пошуку знань. На думку сучасних науковців, проблемні ситуації є невід’ємною частиною процесу навчання та важливим засобом активізації здібностей учнів, оскільки передбачають самостійну навчальну діяльність. Сформулював та проілюстрував методи створення проблемних ситуацій на уроці провідний вчений у галузі методики викладання літератури Євген Пасічник [9; 132-133].

Метод відкриття, який передбачає створення в процесі навчання ситуації проведення науково-дослідницької роботи. Написання учнями таких робіт дає змогу розкрити специфіку їх мислення, творчий підхід до проблеми. Ось тематика деяких досліджень старшокласників: «Мовний аналіз реклами на телеба-ченні», «Етимологія прізвищ на Рудківщині», «Най-поширеніші мовні проблеми українського телеефіру», «Чи випадковими є імена головних героїв драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня» – Оксани та Степана» тощо.

Активній творчій діяльності учнів на уроці сприяє і опрацювання літературно-критичних праць, уривків з монографій мовознавців, адже літературна критика потребує особистісного сприйняття. Тоді вона стає предметом власної думки учня, сферою аналізу, пошуків, суперечок, доведень.

Наприклад, на уроці української літератури в 11 класі при розгляді теми «Літературний процес 60-х рр. XX ст. « варто акцентувати увагу учнів на такі рядки з доповіді Євгена Сверстюка «Шістдесятники і Захід», виголошеної в Гарвардському університеті і вміщеної в книзі «Блудні сини Україні»: «Кожної нової публікації поетів чекали більше, ніж запуску ракети».

Метод «Займи позицію»

ü Чи можлива така популярність книги у наш «комп’ютеризований» вік?

Обов’язковим є забезпечення вчителем суб’єктно-суб’єктних відносин з учнями.

Учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання, об’єднаними спільною метою. Слід усувати інколи навіть формальні бар’єри на уроці: розміщення учнів у формі кола чи трапеції дає змогу бачити реакцію сусідів та мати тісний зоровий контакт. Момент рефлексії під час проведення занять дозволяє школярам осмислити нові ідеї, поширювати їх у колективі, а також просто поділитися враженнями.

Важливим і необхідним є розвиток емоційних переживань на уроці, створення кожному учневі «ситуації успіху». Уже на організаційному етапі уроку формується психо-емоційний мікроклімат у класі, створення атмосфери доброзичливості, відбувається налаштування на радість пізнання нового, на позитив-ний результат. Завжди доречними, щемливими є привітання «Добрий день, мої розумні, прекрасні діти (друзі), мої зіроньки! Подаруймо одне одному сонячну усмішку…» Естетичну чутливість, емпатію, натхнення допомагають створювати на занятті «Музичні краплинки» (обов’язкова умова – класичні твори: «Маленька нічна серенада» В. Моцарта, «Ранок» з сюїти «Пер Ґюнт» Е. Ґріґа, «Болеро» М. Равеля, полонез Огінського «Прощання з батьківщиною» тощо).

Використання інтерактивних методів навчання («Мікрофон», «ПРЕС», «Мозаїка», «Акваріум», «Асоціації» тощо), створення ігрових ситуацій («Мовна пантоміма», «Створи фільм», «Я - режисер», «Я – модельєр» (певної епохи), «Я – фотомайстер»).

Приклад – метод «Асоціації», зокрема на уроці української літератури в 10 класі за темою «Леся Українка. Драматична поема «Бояриня».

Учитель. Уперше «Бояриню» було надруковано вже після смерті автора - 1914 року в журналі «Рідний край».

У 1918 року «Бояриня» вийшла окремою книжкою в Катеринославі заходом сестри поетеси Ольги Косач-Кривинюк, а згодом була надрукована в 12-томному виданні (1927-1930рр.).

Дальше - 60 років заборони радянською цензурою. І тільки 1989 року драма знову побачила світ у видавництві «Дніпро» (Київ).

Без сумніву, причина відвертого «замовчування» цього твору - виразно означена в «Боярині» анти-російська тенденція, проблематика твору.

Драма перейнята порівнянням суспільно-полі-тичної атмосфери України й Московщини XVII ст., підкресленням їх очевидних розбіжностей.

Скрізь палі, канчуки…

Холопів продають…

Чим не татари? -

схожість московського царство з державою азіатського типу.

Гетьманська ж Україна з її республіканським устоєм і сильними демократичними елементами являла собою своєрідну антитезу Московщині. Москва дивилась на Україну як на свою перспективну колонію і де силою, а де підступом дедалі більше обмежувала українську автономії

Цікавими методичними знахідками є створення на уроках ейдос–конспектів (художніх, графічних, біографічних (кодування життєпису автора твору), асоціативних, комп’ютерних тощо). Ейдос-конспекти потребують від учня самостійної роботи, навчають пошукової діяльності, інтегрують різні види мистецтва, зокрема літературу і живопис.

Творчий позитив у навчальний процес вносить і мистецтво сторітелінгу – розповідання історій, котре несе у собі особливий вплив та заряджаючу силу.

Освоїти методи інноваційних технологій допомагають посібники «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання» (О. Пометун, Л. Пироженко), «Про сто і один метод активного навчання» (Н. Софій та В. Кузьменко), публікації статей А. Фасолі, Г. Клочека, Н. Бондаренко у журналі «Дивослово», Анни Богосвятської – у «Педагогічній думці».

Проведення різних типів сучасного уроку: уроків-семінарів, уроків-досліджень, уроків-ділових ігор, уроків-екскурсій, уроків-виборів, уроків-лінгвістичних екскурсій, уроків-поглядів у літературознавство, уроків-диспутів, уроків-захистів проектів та ін.

Я переконана, що сучасний рівень науки і освіти вимагає від учителя бути компетентним і фахово, і технічно. Засоби комунікації та інформації, Інтернет, новітні дослідження з різних галузей є потужними джерелами знань для учнів. І вчитель не має права – незалежно від віку – бути менш обізнаним, ніж учень, з будь-яких питань. І передовсім – учитель української мови, бо це - мова ДЕРЖАВНА. Тому своє завдання як педагога вбачаю у сприянні підвищенню рівня викладання мови і літератури до європейського. А це – пошук і впровадження нових і створення власних інноваційних форм роботи та технологій, живий зв’язок теорії та практики. Віртуальні екскурсії, міжнародні телекомунікаційні проекти, Інтернет-змагання, уроки-паради проектів – це ті методичні знахідки, що допомагають мені зробити урок сучасним, цікавим, яскравим, результативним. Приклад – розроблений мною урок української літератури в
11 класі «Народжені «відлигою»… ». Тип уроку – парад проектівУчні – керівники проектних груп здійснюють презентацію проектних продуктів, обґрунтовують вибір жанру, посилаються на використані Інтернет – джерела


	• *http://gulag-museum.org.ua*

http://archive.khpg.org/index.php?r=1

http://www.memo.ru

Рекомендована література:

• Випуск хрестоматійних збірників № 5. Усе для школи. Українська література. 11 клас. «Поети – шістдесятники». – К.: Вид-во «АртЕк». – 2001.

• Науменко Є.І. Проектне навчання на уроках української мови та літератури. – Х.: Вид. група «Основа». – 2008.

• Косогова О.О. Метод проектів у практиці сучасної школи. – Х.: Вид-во «Ранок». – 2010.

• Сверстюк Євген. Блудні сини України. – К.: Вид-во «Знання». – 1993.

Як бачимо, комп’ютер та інтерактивна дошка на уроці – не модні декорації, а дієвий засіб реалізації навчальної мети. Уроки-паради проектів передбачають тісну співпрацю вчителя й учнів, і тому природно утворюються творчі групи – тут знайдеться місце кожному учневі: і комп’ютерному генію, і художнику, і поету-початківцю, і любителю музики, і майбутньому журналістові чи юристові.

Після уроку учні обов’язково заповнюють анкети, які згодом я аналізую.

Анкета учасника проекту

1. Чи зацікавила тебе участь у проекті?

2. Від чого залежала зацікавленість?

а) Можливість самостійної роботи;

б) спілкування з однокласниками в позаурочний час;

в) цікава проблема;

г) пошуково-дослідницька робота;

д) свій варіант відповіді.

3. Який етап у роботі був найцікавішим?

а) Планування;

б) збирання інформації;

в) підготовка виходу проекту;

г) вибір жанру мультимедійної презентації;

д) свій варіант відповіді.

4. Чого навчився під час роботи над проектом?

5. Оціни свою роботу в проекті і свій внесок у нього:

а) задоволений собою;

б) не зовсім задоволений собою;

в) зовсім не задоволений собою;

г) даремно витратив час;

д) свій варіант.

6. Мультимедійна презентація якого жанру з проектів, представлених проектними групами, тебе найбільше зацікавила?

7. Що, на твою думку, треба змінити, щоб робота над наступним проектом була цікавішою?

Доброю підмогою є публікації методичних рекомендацій, фрагментів презентацій в журналі «Школа», посібник Косогової О. О. «Метод проектів у практиці сучасної школи» (Харків: вид-во «Ранок», 2010). Активно використовую метод проектів у поєднанні з інтеракцією.

Систематичне використання на уроках між-предметних зв’язків та міжпредметної інтеграції (історія, географія, етнографія, класична музика, живопис тощо).

Практикум з перекладознавства

на уроці української літератури в 11 класі

Завдання: перекласти українською поетичні рядки, прочитані англійською мовою Томасом Бойдом – волонтером Корпусу миру (США)

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

(Василь Симоненко)

У своїй практиці виокремлюю уроки компаративного аналізу, забезпечуючи порівняння літературних творів, їх компонентів і тем, мотивів, образів, поетичних засобів, встановлення зв’язків між українською та зарубіжною літературами. Основна перевага – максимальна оптимізація навчального процесу, творчість педагога та учня. Мета уроку компаративного аналізу – формування уявлень учнів про літературу як систему національних літератур, вивчення міжлітературних та міжмистецьких зв’язків, виховання національно свідомої особистості з планетарним мисленням.

Позакласна робота з обдарованими дітьми

Творчі ресурси кожної дитини величезні, тож завдання педагогів-словесників – створити належні умови для якісної реалізації їх, привчити дитину до систематичного творчого осягнення дійсності засобами рідного слова. Звісно, стандартних творчих завдань (навіть за найбільш нестандартними темами) недостатньо, аби вповні розвинути мовні й мовленнєві здібності школярів, привчити їх до словотворчості й збагатити їх успішним власним досвідом використання мови, а також потамувати творчі запити креативних дітей, реалізувати їхні можливості. Тож самий арсенал творчих робіт у мовно-літературній освіті школярів потребує якісного оновлення.

Пропоновані моделі творчих завдань спрямовані на вироблення цілісної системи плекання творчих здібностей школярів у царині слова. Ці завдання мають універсальний характер, тобто їх можна використовувати на уроках за будь-якою темою й у будь-якому класі. Певна форма такої роботи може розвивати якусь рису обдаровання дитини або ж цілісно формувати її творчі здібності. Вони легкі в підготовці та проведенні, спираються в основному на інтерактивні форми й методи навчання, реалізують діяльніший принцип навчання, прийнятні для вивчення як мови, так і літератури.

Приклади розроблених творчих завдань:

1. Спіймай дощову краплинку. Розкажи про асоціації, які вона у тебе викликала.

2. Виконай моє завдання: послухай гомін осіннього лісу. Запиши кількома рядками про свої враження.

3. Розкажи про заплакане небо осіннього дня.

4. Подумай, чому пізній осінній листочок, тримаючись обома руками за гілочку, все ж співає пісню? Спробуй поділитися думками.

5. Якого кольору настрій був у тебе сьогодні? Чи можеш ти передбачити настрій завтрашнього дня? Поділися думками.

Позакласна виховна робота

Традиційне проведення щорічних «Літературних віталень» – зустрічей з митцями Самбірщини. Залу-чення учнів до театральних постановок. Проведення «Майстер-класу» за участю викладачів Самбірського училища культури, Рудківської дитячої музичної школи.

Перегляд та обговорення вистав з репертуару Національного академічного українського драматич-ного театру ім. М. Заньковецької (м. Львів). Зустріч «За лаштунками» з акторами, режисерами-постановниками, художниками-постановниками (Таїсією Литвиненко, Федором Стригуном, Мироном Кипріяном).

Неймовірно захоплюючими є проведення учнів-ських квестів з нагоди відзначення мовних свят, ювілеїв (за картами-маршрутами). Квест – надзвичайно цікава гра, яка передбачає не тільки добру спортивну підготовку, вправність юнаків та дівчат. Це насамперед вміння працювати в команді. Карта-маршрут охоплює пункти-завдання, серед яких історичні загадки, логічні математичні задачі, розгадування ребусів, звісно ж, запитання з царини літератури та мови.

Щорічна участь в авторських зустрічах, читаннях, перформансах та інших літературних проектах на Форумі видавців (м. Львів).

Українська література – базовий навчальний предмет, що, як наголошується в Програмі, визначає моральні орієнтири учнівської молоді, розвиває інтелектуальні, духовні, естетичні цінності. Шкільна літературна освіта повинна забезпечити стійку мотивацію до читання, потребу у звернені до художньої літератури впродовж усього життя. Ось чому важливим є вбирати в себе «запах» нової книги на Форумі, «запах» творчості. Література – це той самий хліб, тільки для мислення. Не читати книг – не пити джерельної води. Натхнення, спонукання до власної творчості додають зустрічі з письменниками. Так, на 22-му Форумі видавців (2015 р.) учні спілкувалися з Володимиром Рутківським, Володимиром Лисом, Борисом Гуменюком (лауреатом літературної премії імені В. Свідзінського за збірку «Вірші з війни»). Тримати в руках новий том із серії «Джури козака Швайки» В. Рутківського, гортати сторінки, пишатися автографом улюбленого автора – що може бути кращим? Тільки так діятиме гасло: «Кидай мишку – бери книжку!»

Що ж до нового терміну, то перформанс (англ. performance - вистава, виступ, подання, гра) - дія, що виражає певну ідею. Суть перформанса - актуальна, а то й несподівана інтерпретація цієї ідеї, головна функція - заклик до оновлення та змін у сприйнятті та мисленні. Хіба ж не відповідає це запитам, амбіціям і настроям сучасних старшокласників?

Для молоді важливо, що перформанс може включати кілька акцій, у яких використано засоби аудіо- та відеотехніки, пантоміми, музики... Пер-форманс передбачає мультимедійні презентації, спів, декламацію, танці, інсценізації, філософські саморефлексії. За домінування ведучого в пер-формансі задіяні статисти, які представляють публіці живі композиції - тож цікава роль знаходиться для кожного!

Співпраця з батьками (спільне підкорення карпатських вершин, екскурсії замками Львівщини, залучення батьків до відкритих уроків, виховних годин, традиційне проведення свят декоративно-ужиткового мистецтва «Родинні скарби», «Українські звичаї та обряди у моїй родині» тощо).

Отже, у кожній людині природою закладено певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше – таке завдання повинен ставити перед собою кожний учитель. Надзвичайно важливо навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ. Успішно реалізувати цю роботу можна лише за умови, коли вчитель розвиватиме власні педагогічні креативні здібності. Загальновідомо, що виховати творчу особистість може лише творча особистість, яка, за словами К.Ушинського, не «наповнює посудину, а запалює факел» – жагу пізнання, дає імпульс сходження до вершин творчості.

Сьогодні вчитель має широке поле для творчості та шляхів підвищення ефективності своєї роботи. Науково-методичні журнали популяризують досвід учителів у використанні інноваційних технологій у творчому розвитку учнів. Звичайно, методичні розробки допомагають педагогові, та ніяк не можуть позбавити необхідності виявляти свою ініціативність й винахідливість, діяти самостійно, враховуючи неповторний учнівський колектив, який складається з неповторних індивідуальностей.

До діалогу, обміну думками, звісно, запрошують Інтернет-ресурси (веб-сайти), зокрема Форум педагогічних ідей «УРОК». До розмови скликають авторитетних науковців, освітян-новаторів і «педагогічні мости» за участі вчителів Жидачівського, Самбірського, Старосамбірського та Сокальського районів (методисти відділів освіти Прокопів О. М., Сива Л. С., Кос С. Д.). Такі поважні зібрання – підґрунтя для вироблення системи координат інноваційного уроку, для народження власних оригінальних ідей, пропаганди новітніх педагогічних технологій.

Новітні педагогічні технології, засоби комунікації та інформації, Інтернет – потужні джерела розвитку творчого потенціалу учнів. Впроваджуючи їх, учитель формує життєву компетентність особистості.

На жаль, на часі залишається проблема недостатньої кількості годин, перевантаження програми, бракує фахових програмних засобів для персональних комп’ютерів. Потребує змін і модель сучасної освіти, яка орієнтована на вчителя або на процес. Поступу ж можна сподіватися тоді, коли навчання, кожен урок чи виховний захід будуть зорієнтовані на результат. Та все ж таки з оптимізмом дивлюся в майбутнє освіти, вірю в завтрашній день педагогіки – педагогіки компетентності, ядром якої є розкриття творчого потенціалу дитини.

Висновки

Як показує досвід, найбільш доречними і результативними формами роботи з реалізації проблеми «Розвиток творчого потенціалу учнів на уроках української мови та літератури» можна вважати наступні:

1. Робота учнівських «творчих майстерень» (написання творів-мініатюр, казок-експромтів, есеїв, акварелей, фанфіків, складання сенканів тощо).

2. Створення учнями творчих робіт мультимедійних жанрів (відеоесе, слайд-твори, самодиктанти).

3. Складання ейдос-конспектів (художніх, біографічних, асоціативних, комп’ютерних тощо).

4. Види творчих робіт на основі неповного тексту:
а) написання кінцівки поданого тексту;
б) написання творів за поданим початком і закінченням;
в) відтворення кількох пропущених епізодів;
г) творчі роботи за поданою канвою.

5. Ілюстрації учнів до прочитаних творів.

6. Випуски художніх газет.

7. Інсценізація уривків із творів, які вивчаються за програмою.

8. Використання граматичної та лінгвістичної казки.

9. Використання нетрадиційного дидактичного матеріалу.

10. Створення учнями власних проектів.

11. Проведення народознавчих свят, організація виставок «Родинні скарби з бабусиної скрині», «Українські звичаї та обряди у моїй сім’ї».

12. Проведення літературних «Брейн-рингів».

13. Організація мовних та літературних квестів.

14. Презентації учнівських авторських творчих збірок (віршів, казок, оповідань тощо).

15. Зустрічі з відомими митцями – письменниками, художниками, акторами.

16. Участь у підготовці, організації та проведенні загальношкільних, районних проектів.

Література

1. Бондаренко Н. Методи навчання української мови крізь призму компетентнісного підходу // Дивослово. – 2013. - № 12. – С. 2-8.

2. Ващенко Г. Праці з педагогіки та психології. – К.: Школяр, 2000. – 416 с.

3. Волощук. І. Структура творчих здібностей //Українська мова і література в школі. – 2002. - №6. – С. 47-52.

4. Горальський А. Теорія творчості. – Л.: Каменяр, 2002. – 144 с.

5. Клочек Г. Мистецтво сторітелінгу в сучасній педагогічній риториці // Дивослово. – 2015. - №6. – С. 27-31.

6. Косогова О. О. Метод проектів у практиці сучасної школи. – Харків: вид-во «Ранок», 2010. – 144 с.

7. Лебіга О. Метод проектів – метод цілісного розв’язання учнем життєво значущої проблеми // Школа. – 2006. - № 12. – С. 30-31.

8. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики. – Санкт-Петербург, 1997. – С. 110-111.

9. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К.:Ленвіт, 2000. – 384 с.

10. Полякова Г. Розвиток творчого потенціалу учнів засобами групової роботи на уроці //Психолог. – 2006. - № 3 (205).

11. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.:Видавництво А.С.К., 2004. – С. 192.

12. Риженко А.Г. Інноваційні технології у творчому розвитку учнів //Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. - №28 (68). – С. 6-9.

13. Токмань Г. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенціально-діалогічна концепція. –К.:Міленіум, 2002.– С.44.

14. Українська педагогічна думка Галичини в іменах. Вип. 1. Яким Ярема. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. –244 с.




	Опис авторської педагогічної інновації створення мережевих проектів у Рудківській СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного автор- Білинська- Слотило Оксана Валеріївна, заступник директора з навчально-виховної роботи Мережевий проект «Віртуальна лабораторія педагогічних інновацій» Адреса:biliov.ov@blogspot Паспорт проекту Місія інноваційного проекту: стимулювання інноваційної педагогічної діяльності та впровадження дистанційної освіти й фахового спілкування Мета проекту: створення мережевого ресурсу для спільної діяльності педагогів школи, розміщення навчально-методичних матеріалів, забезпечення безперервності та оперативності підвищення кваліфікації педагогів, їх професійної самореалізації та творчому зростанню. Проект передбачає створення Інтернет-середовища, що змінює зміст професійної діяльності педагогів та та проектування навчального процесу на базі засобів інформаційно-комунікаційних технологій, дозволяє організувати науково-методичний простір для вчителів, створює оптимальний доступ до необхідної інформації, оперативно забезпечує необхідну методичну допомогу молодим вчителям, дає можливість досвідченим педагогам поділитися досвідом роботи. Теоретична значущість проекту : полягає у розробці теоретико - методичного підґрунтя сучасного методичного консалтингу, впровадження дистанційних форм самоосвітньої діяльності вчителів, удосконалення ефективних форм методичної діяльності, розробці концептуальних положень під час дистанційної міжатестаційної освіти вчителів, що відповідає вимогам соціуму і потребам регіону. Основними завданнями реалізації проекту є: · створення мережевого ресурсу для спільної діяльності педагогів ; · розміщення навчально-методичних матеріалів; · вивчення, адаптація та поширення нового педагогічного досвіду в галузі інформаційних технологій; · організація інформаційно-комунікаційного обслуговування науково-методичної складової педагогічної діяльності; · здійснення системного керівництва процесом неперервної освіти педагогів; · створення безперешкодного доступу всіх категорій педагогів до мережевих ресурсів незалежно від місця проживання; надання методичної допомоги вчителям у навчально-виховній діяльності. *Очікувані результати проекту:* Створення віртуального методичного кабінету дасть можливість закладу отримати додатковий ресурс для вирішення удосконалення змісту шкільної освіти: · через новий педагогічний інструментальний, необхідний для реалізації в компетентісного підходу; · нові методики індивідуалізації освітнього процесу; · нові управлінські механізми підтримки педагогів по участі в науковому дослідженні школи; · створення партнерсько-мережевої взаємодії вчителів, учнів, батьків у побудові нового змісту освіти. Учасники проекту: адміністрація школи, вчителі, учні школи, батьки Консультанти: вчителі інформатики ,координатори методичних центрів школи Координатор проекту: Білинська-Слотило О.В. - заступник директора з навчально-виховної роботи Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного Терміни реалізації: 2016-2017 н.р. Продукт проекту: мережевий ресурс – блог Адреса:biliov.ov@blogspot Жанр проекту: мережевий проект Модель мережевого проекту *Горизонтальна інтеграція контенту:* Методична структура- містить схему методичної структури школи Планування та зміст роботи методичної ради-склад та план роботи методичної ради Плани та зміст діяльності методичних центрів-склад, плани діяльності методичних центрів Планування та зміст роботи творчих груп- склад, плани діяльності творчих груп Планування та зміст роботи над науково- методичною проблемою-планування ,етапи роботи над науково-методичною проблемою Планування та організація НВП –методичні рекомендації,нормативно- правові документи *Вертикальна інтеграція контенту:* Опис змісту контенту Навчальні методичні семінари- Сучасний урок- кластер містить інформацію про моделювання сучасних уроків з використанням Інтернет-контенту,використання програмного забезпечення в режимі Smart,використання аудіо та відеоконтенту,містить зразки моделей сучасних уроків. Віртуальні конференції - форма масового обговорення й узагальнення наукових, методичних питань, або створення рекомендацій стосовно їх вирішення. За структурою кластер містить програму конференцій з визначеним регламентом виступів, може передбачати пленарні й секційні засідання, заявлені тези та архів доповідей, інші форми комунікації: “круглі столи”, прес-конференції, дискусії тощо Конкурси- вміщує інформацію щодо переліку фахових конкурсів в яких учителі можуть прийняти участь та підвищити свою результативність, заявити про свої педагогічні можливості та знахідки. Проекти- кластер містить матеріали про методику створення , зміст та кращі зразки реалізованих проектів Майстер-класи-містить вимоги до створення технологій означеної форми, родзинки передового педагогічного досвіду, витяги з досвіду роботи кращих вчителів з індивідуальної освітньої проблеми вчителя. Відеобанк-скарбниця відеоматеріалів Фотогалерея- скарбниця фотоматеріалів Обмін досвідом-кластер створений для обміну думок щодо обміну досвідом між педагогами. Методична скарбниця- містить методичні рекомендації вчителів щодо технологій застосування або впровадження інноваційних педагогічних знахідок педагогів, методику застосування сучасних технологій, прийомів, розробки уроків, календарне планування, презентації до уроків та інші методичні матеріали вчителів. Дистанційний методичний порадник- пропонує вчителям інформацію щодо новин у педагогічній науці, теоретичні викладки сучасних фахівців педагогіки. також містить матеріали, які допоможуть вчителю якісно підготуватися до атестації, скласти педагогічне портфоліо, узагальнити матеріали досвіду, моніторингові послуги з комплексної оцінки та самооцінки вчителя в атестаційному та межатестаційному процесі. Вебінар -одна з найважливіших форм методичного спілкування -, що за умов застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій може проводитися в реальному і нереальному часі, фронтально й індивідуально за допомогою Skype, відео- й телеконференцій, електронної пошти Відеосемінар- з подальшою дискусією з розглянутої тематики, причому у педагогічному аспекті відеоваріант нічим невідрізняється від традиційного, тому що учасники процесу бачать один одногона екранах моніторів комп'ютера, або можуть обмінятися текстовими Форум – найпоширеніша форма спілкування у дистанційному вигляді, який може бути присвячений будь-якій проблемі, темі. Модератор форуму (мережевий адміністратор -) реалізує дискусію чи обговорення, стимулюючи питаннями,повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий, зі зміною форми процесу - веб - конференція. Веб-квести-кластер містить інформацію та інструкції щодо створення квестів,тематику та терміни їх проведення. Мережеві проекти-кластер містить інформацію про методику створення мережевих проектів та тематику майбутніх проектів. Висновок Мережевий проект-дієвий Інтернет-ресурс надання методичних консалтингових послуг, пропонує відбір та впровадження ефективних сучасних форм педагогічного спілкування та діяльності, підвищення престижу й розширення діапазону послуг сфери методичного консалтингу. Така форма робота долає територіальні бар’єри щодо отримання досвіду, дозволяє підвищувати фаховий рівень шляхом самоосвіти. Інноваційна форма роботи створення мережевих проектів навчального дослідницького, розвивального, виховного змісту дозволяє педагогам здійснювати ефективну співпрацю як з колегами ,батьками та учнями. Тематика мережевих проектів може торкатися на лише навчального змісту Наприклад мережевий проект «Місто моєї мрії» дозволить акумулювати думки щодо проблем у нашому містечку та шляхів їх вирішення .Його реалізація сприяє вихованню активної громадянської позиції і не тільки., якщо учням запропонувати мережевий проект «Майдан- революція Гідності», то результатом і продуктом проекту стане літопис подій історичного сьогодення .Його безцінне значення полягає у самоусвідомленні учнями їхньої ролі як дослідників-літописців сучасної історії, справжніх патріотів своєї землі. Тематика навчальних проектів може бути різноманітною. Педагоги разом з учнями можуть дослідити Австралію чи екзотичну флору і фауну Південної Америки. Літератори можуть створити віртуальну «Хату-читальню», «Літературну вітальню», чи творчий проект «Мій Шевченко». Вчителі-біологи, для прикладу, можуть запропонувати мережевий проект «Фауна України», «Феномен пташиного польоту», міжпредметні проекти «Фрактали у природі». Вчителі інформатики та їхні учні можуть здійснити наступні проекти:«Лабораторія 3D дизайну» «Графіка та дизайн». Отже, мережева проектна технологія -сучасна дієва форма, яка дозволяє вийти з власною ініціативою за межі однієї школи не тільки вчителю ,а й учневі.

З досвіду роботи вчителя початкових класів Курило Г.С.

над проблемою:

«Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей молодших школярів».

2. Актуальність проблеми зумовлена тим, що критичне мислення - дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це дії твої і твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення, Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

3. Реалізація проблеми здійснюється в таких формах:

l Розширювати пізнавальні можливості учнів, шляхом використання комп'ютерних технологій.

l Створювати ситуації успіху.

l Здійснювати поетапне виховання школярів за допомогою включення їх в різноманітні форми учбової і позаурочної діяльності;

l Враховувати вікові особливості учнів.

Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності

4. Підготувала такі матеріали:

Уроки позакласного читання (презентації); урок - презентація «Вивчаємо творчість Сухомлинського» з використанням ІКТ; презентація творчості письменника Юрія Старостенка; урок фізичної культури «Чарівний світ футболу» (презентація).

5. Результативність діяльності.

Учениця 3-Бкласу Лучечко Вікторія ‑переможець районного конкурсу читців 2012 року (2місце).

6. Провела:

04.04.2012р. ‑ Відкритий урок «Вивчаємо творчість Сухомлинського»

08.11.2012р. ‑ Відкритий урок фізичної культури «Чарівний світ футболу» (семінар вчителів фізичної культури Самбірського району);

7. Участь

· Постійна участь у методичному засіданні вчителів початкових класів.

· Засідання методичного об’єднання. Доповідь «Інноваційна діяльність як засіб підвищення професійного рівня вчителя.»

· Учасник круглого столу «Критичне мислення».

· Учасник педчитання «Творча діяльність Сухомлинського».

8. Нагороджена

- грамотою Управління народної освіти Львівського облвиконкому 26.08.1994р.

- почесною грамотою Міністерства освіти України №42244-1998р.

Опис досвіду

Протягом атестаційного періоду ми працюємо над проблемою :

«Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей молодших школярів»

Актуальність і перспективність досвіду: Сучасне інформаційне суспільство — це період високих технологій, що потребує від освіти формування компетентної та активної особистості. Поступове впровадження гуманістичної парадигми освітнього процесу веде до певної зміни ролі й функцій вчителя, зростання його самостійності на етапі прогнозування, конструювання й організації, що приводить відповідно до підвищення відповідальності за результати своєї праці. Саме на досягнення кінцевого результату — розвитку особистості через призму формування життєво необхідних компетентностей — націлена сучасна модель освіти. Життєвий досвід дитини — вирішальний фактор формування особистості, а вся система навчання і виховання повинна допомогти їй виявити у собі і розвинути те, що їй органічно притаманне. Нові вимоги ставлять за практично значущу мету діяльності вчителя не управління процесом засвоєння учнями знань, а педагогічний супровід формування компетентної особистості.

Мета досвіду:

Основна мета формування розвитку критичного мислення полягає в запровадженні компетентнісного підходу до навчання мови, який передбачає формування в молодших школярів комунікативної компетентності.

Сьогодні у теорії і практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей учнів. Виховання особистості мислячої, самостійної, творчої — соціальне замовлення інформаційного суспільства. Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати і в результаті — уміння спілкуватися повинно стати невід’ємною рисою життя людей ХХІ століття.

Теоретичні аспекти досвіду:

В. О. Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися — в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно-естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Тільки таким шляхом можна міркувати про розвиток демократії відповідно до вимог світового суспільства.

Новаційна значущість мого досвіду роботи передусім простежується у характері взаємовідносин всіх учасників педагогічного процесу. По-перш, на уроці створюється особлива атмосфера взаємодовіри та взаємоповаги. По-друге, використовуються стилі спілкування на основі партнерства та захоплення спільною творчою діяльністю. Педагог не навчає, виховує чи розвиває, а співпрацює з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними. Тільки таким чином можливо досягти мети — формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Розвиток критичного мислення — це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це дії твої і твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення, Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

Результативність досвіду:

Найкраще, коли учні, оцінюючи свої можливості, вибирають різне за часом і складністю навантаження. Діти самовизначаються за допомогою різнокольорових карток, у них є можливість вибирати завдання, хто над чим має працювати. Кожен учень відчуває, що він цікавий як особистість, пробуджується у дітей прагнення до спільної організації шкільного життя, формується здатність довільно регулювати свої дії, обґрунтовувати свою позицію і приймати думку іншого, якщо вона більш обґрунтована. Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті.

Висвітлення змісту досвіду як системи в дії:

Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку, який приближається як вірний і іншими членами колективу, і вчителем.

Реформування вітчизняної освіти через орієнтацію на технологію розвитку критичного мислення є одним із шляхів входження України до світового освітнього простору.

Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все — «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Вони вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної компетентності демократичної природи. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки.

Застосування технології розвитку критичного мислення — один із шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Це засіб формування критичного мислення і водночас розвитку творчих здібностей дитини.

Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

1. Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

- Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

- Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

- Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

- Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Приклад. Асоціативний кущ, складений на першому уроці в 1 класі:

2. Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1) Тема (іменник)

2) Опис (прикметник)

3) Дія (дієслово)

4) Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

5) Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад сенкану:

1) Рушник.

2) Гарний, полотняний, різнокольоровий.

3) Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.

4) Бережімо, пишаємося, даруємо.

5) Оберіг, зв'язок з минулим.

3. Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

	Лексичне значення слова
	До витоків слова
Речення, тексти, фразеологізми, прислів’я, приказки	Сполучення слів	Спільнокореневі слова
	Синоніми, антоніми, омоніми

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

Приклад «Кубування»

(Робота в групах).

1) Лексичне значення слова.

Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі, любить мед.

2) До істоків слова

Ведмідь – означає «поїдавший мед», медоїд.

3) Спільнокореневі слова.

Ведмідь, ведмежа, ведмедик, ведмежатник, ведмежий.

4) Сполучення слів:

Великий, крупний, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.

- Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).

- Реве, ричить, смокче (лапу), спить.

5) Синоніми

Ведмідь клишоногий, топтигін, ведмежа.

6) Фразеологізм:

- Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).

- Ведмежа послуга.

- Дивитися ведмедем.

Прислів’я: - Два ведмеді в одному барлозі на живуть;

- Для ведмедя зима – одна ніч.

Загадка: Клишоногий, вайлуватий,

Смокче у барлозу лапу,

Вміє голосно ревіть,

Називається … (ведмідь).

4. Стратегія «Есе»

(Етап рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Алгоритм «Есе»:

- Збирання інформації за проблемою.

- Аналіз інформації.

- Виявлення власної точки зору.

- Викладання власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

5. Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1. Оголошується проблемне питання дискусії.

2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

8. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

6. Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

— Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

— Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

— Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

7. Стратегія «Метод прес»

(На будь якому етапі уроку)

Етапи методу прес:

— Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

— Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

— Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

— Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Приклад методу прес:

Вивчення казки Б. Грімм «Пані Метелиця».

— Я вважаю, що посеребриця отримала свою нагороду заслужено.

— Тому що була роботящою, старанною та терплячою.

— Наприклад, про це свідчать її вчинки, описані у казці …

— Отже, наполеглива праця привела її до заслуженої нагороди.

8. Стратегія «Порушена послідовність»

(робота в групах)

— Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

— Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

— Читання тексту і перевірка результатів.

— Обговорення.

9. Стратегія «Взаємні запитання»

— Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

— Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

· Одне одному в групі;

· Одне одному в парах;

· Одна пара (група) інший.

10. Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)

— Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

— Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

— Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

— Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.

— Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

— Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

11. Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

— Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.

— Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

Приклад «Письмо в малюнках»

Серце моє.

Серце у мене дуже велике. Воно різнокольорове. Шматочок жовтого, тому що я добрий. Шматочок сірого, тому що інколи буваю сумним. А ще воно у мене яскраве, тому що я дуже люблю життя та своїх близьких.

Керуючись цими стратегіями на уроці, ми зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

В. О. Сухомлинський надавав особливої уваги розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами літератури. Змістом цієї системи він вважав:

1. Постановку вчителем перспективних цілей розвитку творчих здібностей учнів;

2. Досягнення тісного взаємозв'язку мовленнєвої діяльності молодших школярів;

3. Проведення уроків мислення на природі;

4. Систему творчих робіт з розвитку мовлення;

5. Стимулювання інтелектуальних та естетичних почуттів.

Діти молодшого шкільного віку у своїх творах не просто передають переосмислені враження, вони починають цілеспрямовано шукати прийоми для цієї передачі. Можливість відбору таких прийомів прямо пов'язані з особливостями навчання дитини, з оволодінням нею новими способами синтезування образів творчої уяви:

Аглютинація (від грецького - склеювання) - поєднання непоєднуваних частин, якостей в одне ціле (Кентавр).

Аналогія - створення нового за схожістю з відомим. Суть аналогії в тому, що будується образ, який чимось нагадує реально існуючу річ, живий організм.

Акцентування - підкреслення, загострення окремих ознак. Так художник малює карикатуру, дружній шарж. Він знаходить в обличчі, фігурі неповторні, притаманні тільки їй особливості, і підсилює їх, загострює.

Гіперболізація - збільшення або зменшення предметів, а також зміна окремих частин. Наприклад «Гулівер у ліліпутів».

Схематизація - прийом, завдяки якому окремі уявлення зливаються, відмінності згладжуються, а схожі риси виступають чіткими.

Типізація - виділення істотного, повторювального в однорідних образах.

Реконструкція - створення образів уяви, коли за певною частиною, ознакою, властивістю «домислюється» цілісний образ.

Під час навчання словотворчості доцільно ознайомити учнів з деякими прийомами розвитку творчої уяви засобами слова.

Під час складання учнями казок, віршів, загадок, потішок я пропоную такі прийоми:

«Біном фантазії». Новий образ може з'явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. В «біномі фантазії» слова використовуються не в їх звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, «шафа» і «собака». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменника: собака з шафою, шафа собаки, собака на шафі. Кожне з цих поєднань може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.

«Фантастичні гіпотези». Ця техніка виражена у формі запитання:»Що було б, якби...?»

«Довільне додавання префіксів». Одним із способів словотворчості є деформування слова за рахунок підключення фантазії. Наприклад: бінокль - тринокль, антипарасолька, трикорова, замкіт, віце-пес, суперсірник. Особливо продуктивні нові префікси типу макр-, міні-, максі-(мікропотам, максіковдра).

«Створення лімерика» - це цікавий прийом узагальненої нісенітниці. Діти самі можуть скласти лімерик, виконуючи такі операції:

- вибір героя;

- вказана риса характеру, яка виражена дією;

- реалізація присудка;

- вибір кінцевого епітета.

«Конструювання загадки». Цей прийом стимулювання

дитячої творчості у концентрованій формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності.

«Придумування історії з шостим словом». Дітям дають слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад: п'ять слів, які підказують сюжет казки «Червона шапочка»: дівчина, ліс, квіти, вовк, бабуся; з шостим словом, наприклад, вертоліт. (Історія може бути такою: коли вовк стукав до бабусі, його помітив вертоліт ДАІ й почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливців).

«Казка - навиворіт». Цей метод цінний не тільки для розвитку пародіювання, але ще за його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку.

«Створення «вінегрету» з казок». Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Цей метод принесе задоволення дитині від фантазування засобами слова.

Розглянемо можливості уяви дітей засобами образного слова у казках, віршах та оповіданнях на уроках читання. Такі види завдань та розвитку репродуктивної уяви молодших школярів:

1. Створення уявних образів за словесним описом;

2. Словесний опис образів;

3. Доповнення і зміни тексту;

4. Відгадування та складання загадок і формулювання запитань про знайомі об'єкти.

Ознаки творчої уяви - створення образів, які в такому вигляді не існували і є новими для їх творця. Виразно виявляється творча уява школярів під час літературної творчості. Це не тільки шлях пізнання дійсності думки («Це я сам побачив», «Це я сама придумала») до складання казок, віршів, розповідей, випуску своїх книжок, ведення класних літературних журналів.

Види завдань для розвитку творчої уяви:

1. Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями.

2. Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.

3. Придумування казок.

4. Складання віршів, загадок, скоромовок.

Майже всі види цих завдань доступні вже першокласникам, однак із різною мірою самостійності й повноти виконання.

У першому класі такі творчі завдання вважаються пропедевтичними, бо їх виконують у тісній співпраці з вчителем в усній формі. Слово вчителя, його заохочувальна інтонація та позитивне ставлення до таких робіт емоційно сприймаються малюками. Ці засоби слід доповнити кропіткою роботою у підготовці дітей до виконання конкретних творчих завдань. Зокрема, нагромадження відповідних спостережень, їх осмислення, активізація та розширення словника, аналіз зразків, корекція відповідей тощо.

v Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями.

Завдання:

Оберіть будь-який набір опорних слів і словосполучень із запропонованих нижче; використовуючи їх, письмово складіть маленьке оповідання:

а) горобець, струмок, подих весни, бруньки, свіжість, добрий настрій.

б) дідусь, еліксир молодості, допомога, амфора, старовинна скринька.

v Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.

- Під час екскурсії поспостерігайте за жителями лісу. Навчиться вдивлятися в кольори дерев, вслухатись у щебет пташок. Спробуйте передати словами звуки, фарби, дотики.

- Знайдіть у парку найкрасивіший листочок. Розкажіть, чому саме його ви виділили серед інших, чим він особливий.

- Опишіть, яким ви уявляєте місто майбутнього, (завдання для 1-2кл.)

- Складіть письмовий твір-опис на одну із запропонованих тем:

а) краса зимового лісу

б) веселі хмаринки

в) замріяна берізка

г) що можна побачити з мого вікна?

v Придумування казок.

- Створіть власну казку-кальку з будь-якої відомої казки. Для цього необхідно звести основні сюжетні лінії відомої казки до отримання абстрактної схеми. Потім цю схему необхідно інтерпретувати по-новому, тобто символи «одягти в одежу» нових образів.

- Переплетіть події різних казок та створіть власну оригінальну казку, використовуючи техніку «вінегрет із казок».

v Складання віршів.

- Складіть маленький вірш-небилицю, використовуючи техніку створення лімерика (узагальненої нісенітниці).

- Спробуйте створити віршик-метафору, в якому замальовується певний об'єкт природи, (соснова хвоїнка у воді, метелик на троянді, світлячки у ночі, місяць за хмарою). Використання цих завдань та ігор у навчанні сприяють розвитку не тільки уяви і літературних здібностей, вони дають змогу забезпечити розвиток особистості дитини.

У фантазуванні дітей тісно переплітаються пам'ять, мислення, мовлення, емоції, моральний досвід, практичні уміння. Суттєво, що дитина, яка яскраво фантазує в одному виді діяльності, легко переносить цю якість на інші. Основою запропонованих завдань є формування творчості, яка сприяє появі креативності безпосередньо в навчальному процесі й у повсякденному житті.

Свої перші творчі спроби мої учні почали із складання загадок. Спочатку вони булі різні за формою, але розкривали суть явища чи предмета. Учням ця робота подобалась, і ми часто виконували такі завдання на уроках читання, природознавства, під час уроків мислення на природі. Загадка найбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відправним моментом для бесіди про тварину чи подію або явище, для того, щоб учні здогадалися, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити словникові слова, для логічних вправ.

Отже в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справі виховання і мислення дітей. Тільки загадкою можна навчити дітей висловлювати свою думку та фантазію.

Загадки можна складати:

§ за описом, розглядаючи сам предмет чи його ілюстрацію та складаючи опис згідно з планом;

§ за аналогією, розглянувши і проаналізувавши подану загадку, скласти аналогічну вже про інше.

Приклад:

- І в огні не горить, і в воді не тоне (Лід)

- І по небу літає, і на землю падає (Хмара)

§ за темою (весняна тематика: про струмочок, сонечко, підсніжник)

§ із поданим словом (прикметником — червоний)

Приклад:

- Червоний, кругленький

Для соусу добренький (Помідор)

Приклад:

- Не риба, а плаває,

Не листок, а зелена (Жаба)

Алгоритм складання загадки:

1. Уважно розгляньте предмет (чи пригадайте явище).

2. Опишіть його за планом:

а) предмет (форма, колір, смак, запах, дотик);

б) явище (позитивне чи негативне, для чого воно? Коли відбувається?);

в) тварина (рослина) — (назва, розмір, форма. Колір, дотик, де живе, що їсть, користь).

3. Зробить висновок про суттєві особливості предмета.

4. За висновком складіть загадку.

На уроках читання та мови діти не тільки вчаться складати загадки і відгадувати їх, а й працюють над скоромовками, завдяки яким прищеплюється увага і повага до кожного вимовленого звука, слова, до якості і чистоти мовлення.

Робота із скоромовкою — це найкращий засіб привести дитину до живого джерела народної творчості. Народна творчість має не лише велике значення з дидактичного погляду, а ще більшого — з виховного, бо в ній відображено життя народу, побут, звичаї. З народної творчості закладаються основи світогляду дитини. Діти дуже люблять працювати із скоромовками, бо це цікаве та захоплююче явище. Ігрові ефекти базуються на навмисному утрудненні вимови тексту (римований або ритмований), відповідне розташування звуків.

Така розвага має і виразне практичне значення — допомагає формувати мовленнєвий апарат дитини, привчає до складних поєднань звуків.

Цінність скоромовок в тому, що вони потребують певних зусиль і сприяють виробленню дикції, правильної артикуляції, а це підвищує культуру усного мовлення. Скоромовки можна використовувати на різних етапах уроків української та російської мови, читання.

Методика заучування і роботи зі скоромовкою:

1. Вчитель промовляє 2 рази повільно та чітко, інтонує потрібний звук.

2. Аналіз звукового складу, визначення звука, що повторюється у кожному слові.

3. Повільне повторення учнями (3 – 4 рази).

4. Хорове промовляння повільно та чітко (3 – 4 рази).

5. Хорове промовляння швидко та голосно.

6. Читання у різних варіантах:

— схвильовано — із захопленням

— радісно — здивовано

7. Читання скоромовки на одному подиху.

На уроках ми не тільки працюємо зі скоромовками, але й вчимося складати їх.

Складати скоромовки можна таким чином:

1. Добором рими до слова

- Котилася апельсинка,

А за нею — мандаринка.

2. Добором спільнокореневих слів

- Телефон зателефонував телефонові

3. Добором слів з повторюваними звуками

- Зозулясті, попелясті,

Сіли курочки горласті

1. Добором слів із звуковими парами:

- В дощ шукав у лісі гриб

Й захворів тепер на грип.

5. Добором важкомовних слів

- Радіопередачі ми слухали на дачі

6. Поданою темою (Про осінь)

- Осінь листя фарбувала,

Хмара сонечко сховала.

7. За аналогією

- Бігли коні під мостами

З золотими копитами.

Сані їхали горбами

З золотими обідками.

8. Із даним словом (риба)

- Риба, рибуся, рибалюся,

Я зловить тебе боюся.

Скоромовки я використовую на кожному уроці читання з метою усування різного роду неточностей у вимові та виробленні чіткої дикції, дихання, ритму читання.

Щоб сформувати яскраву особистість, людину демократичного світогляду, слід з перших кроків навчання привчати дітей до творчої діяльності, до уміння робити вибір. Отже, творча робота зі словом — це і методичний засіб, що робить навчання цікавим, і дійова виховна сила. Незабаром у моїх вихованців виникло серйозне бажання писати вірші. Але дітям було важко добирати тему. Я намагалася непомітно їм допомагати.

Учителю треба вміти використовувати на уроках ті моменти, які спонукають учнів до творчості. Це може бути окремий художній твір, вражаючі факти із життя конкретної людини, стосунки між людьми, казки, пісні, незвичайні ситуації, природні явища чи просто святковий настрій.

Одним із ключових компонентів моєї роботи є навчання читанню — процесу, що лежить в основі отримання знань з будь-якого предмета. Саме через книгу дитина вчиться сприймати оточуючий світ, отримує знання про нього.

Як і багато інших вчителів, я стикаюся з проблемою: навчившись грамоті, учні нелегко оволодівають мистецтвом свідомого читання. Цей процес проходить дуже нерівномірно, зважаючи на неоднакові моторно-психологічні властивості різних учнів.

Тому на уроках читання я враховую такі фактори:

§ загальний рівень класу;

§ рівень кожного учня;

§ сприйняття читацького матеріалу класом в цілому та кожним окремо.

Врахувавши ці фактори, я намагаюсь добирати найоптимальніші для даного класу, а також кожного учня окремо дидактичні методи і прийоми.

Кожен урок читання складається з таких елементів і завдань:

1. Актуалізація знань

— вправи на дихання;

— артикуляційні вправи;

— вправи на темп читання;

— вправи на тембр читання;

— вправи на висоту голосу;

— вправи на правильність;

— вправи на свідомість;

— вправи на мелодику.

2. Робота з новим текстом на уроці

— ознайомлення;

— багаторазове читання з різними видами завдань;

— ковзне читання;

— вибіркове читання;

— доведення думки словами з тексту;

— діалоги;

— багаторазове механічне перечитування:

· ланцюжком

· у парах

· скоромовкою

· «буксир»

· «канон»

· «ну, постривай!»

· «сонечком»

· «дощиком»

3. Закріплення отриманих знань

— читання в особах;

— виділення і перечитування найголовнішого в тексті;

— характеристика героїв;

— визначення частини, яка виражає головну думку тексту;

— поділ тексту на смислові частини.

Домашні завдання по тексту добираю за принципом доцільності і такі, що мають елементи творчості, стосуються емоційного сприйняття дітьми.

На уроках читання, як і на уроках з усіх інших предметів, я дотримуюсь таких правил:

ü Ніколи і нічого не робити за учнів;

ü Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знаннями і навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.

ü Постійно знайомити дітей з тими засобами, які винайшло людство для 6 - 9 річних читачів, щоб вони успішно оволодівали мистецтвом читання, формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично.

Отже, керуючись порадами В. Сухомлинського щодо формування якостей читання, слід пам’ятати, що учні мають великі потенційні здібності до оволодіння технічкою читання, які потрібно розвивати за допомогою різноманітних способів, прийомів і форм організації навчання дітей читанню.

Висновок:

З досвіду роботи можу зробити висновок: найкраще, коли учні, оцінюючи свої можливості, вибирають різне за часом і складністю навантаження. Діти самовизначаються за допомогою різнокольорових карток, у них є можливість вибирати завдання, хто над чим має працювати. Кожен учень відчуває, що він цікавий як особистість, пробуджується у дітей прагнення до спільної організації шкільного життя, формується здатність довільно регулювати свої дії, обґрунтовувати свою позицію і приймати думку іншого, якщо вона більш обґрунтована.

Учням потрібно допомагати усвідомити і набути умінь:

— поваги до думок інших;

— уміння уважно слухати;

— уміння і навички викладати матеріал у формі повідомлення.

Робота школярів на уроці в групах чи в парах заохочує до спілкування між дітьми, уважного ставлення один до одного, допомоги.

Саме так відбувається пошук співробітництва, співдружності, спільної організації шкільного життя.

Мною створена низка інформаційних презентацій з української мови та читання:

· Уроки позакласного читання в 2-4 класах.

· Урок - презентація «Вивчаємо творчість Сухомлинського» з використанням ІКТ.

· Презентація творчості письменника Юрія Старостенка.

· Урок фізичної культури «Чарівний світ футболу» (презентація).

А також проведено свята та виховні заходи:

· Родинне свято «Мій татусь».

· Шевченко очима дітей.

· Свято «Моя найкраща матуся».

Розроблено тестові завдання з математики (3клас).

З досвіду роботи вчителя початкових класів Кузбит Галини Миколаївни

над проблемою:

« Використання ігрових технологій навчання для формування екологічної свідомості учнів».

2. Актуальність проблеми зумовлена тим, що система екологічної освіти , виховання і розвитку відстають від темпів екологічних негараздів. А зв’язок екології з моральністю, патріотизмом та особистою культурою є реальними. І від того, як учитель його організує, залежатиме, чи стануть учні справжніми господарями своєї Землі.

Головна мета екологічного навчання в початковій школі – формування в учнів екологічної свідомості, базою для якої є знання та вміння, сформовані на основі використання ігрових форм діяльності молодших школярів.

У формуванні екологічної свідомості у учнів величезна роль належить урокам екологічного виховання, які проводяться в нетрадиційній формі. Такі уроки завжди цікаві, пізнавальні і діти самі охоче беруть участь в їх підготовці. Зв'язок екології з моральністю, патріотизмом та особистою культурою є реальним. І від того, як його організувати, залежатиме, чи стануть учні справжніми господарями своєї Землі.

3. Реалізація проблеми здійснюється в таких формах

l Розширювати пізнавальні можливості учнів, шляхом використання комп'ютерних технологій.

l Питання екології розглядати у взаємозв’язку, забезпечувати їх практичну спрямованість.

l Створювати ситуації успіху, сприятливі умови для екологічного виховання учнів.

l Здійснювати поетапне виховання школярів за допомогою включення їх в різноманітні форми учбової і позаурочної екологічної діяльності;

l В процесі екологічного виховання враховувати вікові особливості учнів.

Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки. Невід`ємною частиною роботи з 1 класу є робота в групах, інсценування,

випереджувальні завдання, передбачення, гра “Незакінчене речення”,«Асоціативний кущ», , «Мозковий штурм» , «Мікрофон», а також «Акваріум», « Карусель», «Робота в парах», «Мозаїка», «Аналіз ситуації», Метод «ПРЕС» ,«Дерево рішень» та ін..

4. Підготувала такі матеріали:

Презентації уроків з природознавства( 1 клас) до теми «Різноманітність тварин. Дикі та свійські тварини», «Комахи», «Риби», «Птахи», «Звірі»; з основ здоров’я (1 клас) до теми «Складові дороги. Безпечний перехід проїжджої частини дороги», мультимедійна презентація «Абетка здоров’я».

5. Результативність діяльності.

6. Провела: 21.02.12 -Відкритий урок у 1-а класі «Різноманітність тварин.Дикі та свійські тварини»

5.02.13. -Відкритий урок у 1-а класі «Складові дороги.Безпечний перехід проїжджої частини дороги»,

5.02.13.- семінар вчителів початкових класів - презентація «Критичне мислення».

6. 1 Участь

У відкритому методичному засіданні вчителів початкових класі створення проектів одного дня.

Засідання методичного об’єднання. Доповідь «Інноваційна діяльність як засіб підвищення професійного рівня вчителя.»

Учасник круглого столу «Інтерактивні вправи на уроках розвитку зв’язного мовлення».

Учасник семінару «Здоров’я, зберігаюче навчання і виховання молодших школярів»

Учасник педчитання «Творча діяльність Сухомлинського».

8. Нагороджена

Опис досвіду

Протягом атестаційного періоду ми працюємо над проблемою :

« Використання ігрових технологій навчання для формування екологічної свідомості учнів».

Актуальність і перспективність досвіду: В умовах екологічної катастрофи, що насувається, величезне значення надаємо екологічній освіті і вихованню школярів. Питання екології розглядаємо у взаємозв'язку з етичним вихованням.

Першою умовою успіху екологічної освіти і виховання вбачаємо у достатньо високій точності даних про стан біосфери в цілому і окремих її регіонів.

Другою умовою успіху екологічного виховання є необхідність комплексного характеру освітлення екологічних явищ. Екологічну свідомість в розвиненому вигляді формуємо на основі пізнання людьми законів цілісності природного середовища.

Розширюємо всі види позаурочної діяльності еколого-етичного виховання: пізнавальну, трудову, дослідницьку, краєзнавчу в поєднанні з ігровою діяльністю.

Розвиваємо емоційне сприйняття , бажання активно в ігровій формі включитися у роботу з охорони й захисту об’єктів природи.

Активізуємо участь школярів в різноманітній дослідницькій, природоохоронній діяльності

Мета досвіду:

- дати учням знання про взаємозв’язки в природі та усвідомлення людини як її частини;

- розвивати в школярів розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;

- розвивати уміння і навички позитивного впливу на природу;

- створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня.

Теоретичні аспекти досвіду

Досліджувана проблема широка, вона ставиться не вперше. В розвиток теорії етичного виховання в процесі спілкування з природою великий внесок внесли відомі діячі педагогічної науки і освіти К.Д.Ушинський, В.Г.Огородніков, В.А.Сухомлинський та ін. Эльконин Д.Б. підкреслював, що гра – цей складний психологічне явище, що дає ефект загального психічного розвитку. За твердженням Ушинського К.Б., у грі дитина «живе» і сліди цьому житті глибше залишаються у ньому, ніж сліди дійсного життя. У грі дитина вчитися підкоряти свою поведінку правил гри, пізнає правила спілкування з людьми, розвиває свої розумові спроможності і пізнавальні інтереси, що особливо важливі для успішного навчання у школі. Гра для дитини – це серйозне заняття.

Педагоги-практики розробили принципи і методи екологічного виховання дітей, які дозволяють підвищити навчальний ефект освіти, що у суті є дидактичною грою.

Використання дидактичної гри як засобу розвитку дітей молодшого шкільного віку йде своїм корінням у далеке минуле. Так, традиція використання дидактичних ігор цілях виховання і дітей, сформованих у народній педагогіці, почала розвиватися в працях вчених і в практичній діяльності багатьох педагогів минулого Ф.Фребеля, М.Мантессори, Є.І.Тихеева, А.І Сорокіна та інших..

У педагогіці система дидактичних ігор була створена відомими педагогами і психологами: Л.А, Венгер, О.Л.Усовим, В.М.Аванесовим та іншими. Останнім часом ученими З.М. Богуславською, О.М. Дяченко, Н.Е.Веракс, Е.О.Смирновою, О.К.Бондаренко, Н.Я.Михаленко, Н.А. Коротковою та ін. створено серії ігор для розвитку дитячого інтелекту.

Результативність досвіду.

Оволодіння екологічними знаннями – важливий ланцюг у процесі навчання і виховання дітей. В.О.Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої дійсності є незалежним емоційним стимулом думки Для дитини молодшого шкільного віку цей стимул відіграє винятково важливу роль. Результатом екологічного виховання стало розвинене емоційне сприйняття, бажання активно включатись у роботу з охорони й захисту об’єктів природи.

Створена грою творча наукова атмосфера задовольняє вікові потреби молодшого шкільного віку в пізнавальній активності і є одним із засобів формування в учнів екологічної культури.

Таким чином, вміло використовуючи ігрові методи навчання на різних етапах уроку, сприяємо стимулюванню пізнавального інтересу учнів. Новизна змісту матеріалу, який вивчається, різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснювання нового матеріалу, емоційний тонус учнів, емоційність самого вчителя, взаємна змагання і заохочення – всі ці фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу на уроках.

Висвітлення змісту досвіду як системи в дії

            Вимоги  до екологічного виховання школярів:

-комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних

зв’язків;

-врахування вікових, індивідуально-психолгічних особливостей школярів;

-організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню

природного середовища своєї місцевості під час навчальної та

суспільнокорисної праці;

-вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання;

-вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого

ставлення до навколишнього середовища;

-єдність дій усього педагогічного колективу школи в екологічному

вихованню учнів.

Екологічне виховання молодших школярів має неодмінно поєднуватись з екологічною освітою. А його з успіхом можна здійснювати в такій формі навчання як ігровій. Гратися люблять, як відомо усі діти і, включаючи в урок ігрові моменти, можна зацікавити учнів предметом навіть самих пасивних. Використовуючи гру, ніякого відступу від програми не

допускається, так як гра є тільки засобом досягнення тієї мети, тих

завдань, що закладені в шкільній програмі та засобом підвищення

ефективності навчання .

Для розвитку творчих здібностей школярів у ставленні екологічної

культури учнів особливе місце займає саме ігрова діяльність.

Вона формує досвід сприйняття екологічно правильних рішень, засвоєння моральних норм і правил поведінки в природі, сприяє створенню зв’язку між навчанням і застосуванням знань на практиці.

Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що

розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього

середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття

любові й турботливого ставлення до її об’єктів .

Краще використовувати не окремі ігри, а заздалегідь складені організатором спеціальні ігрові блоки. При цьому повинно бути враховано місце проведення ігор; час, який відводиться на них; вік і кількість учасників; педагогічна мета. Ігри в ігровому блоці повинні бути різноманітними щодо темпу, емоційного напруження, фізичної рухливості.

Пояснення вчителем правил гри мають бути лаконічним і зрозумілим, пробуджувати інтерес до них. Дітям молодшого віку доцільніше не тільки пояснювати, як грати, а й показувати, як це робиться.

Перед початком гри або після її закінчення організатор проводить коротку бесіду, метою якої є виклад матеріалу екологічного змісту. Необхідно обов'язково звернути увагу на дбайливе ставлення людини до природного середовища.

Учитель, який очолює гру, не має авторитарної ролі, він виконує тіль_

ки функції організатора гри.

Найповніше потребам розвитку творчих здібностей дітей молодшого

шкільного віку відповідають пізнавальні ігри. Головна їх особливість

полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не

думає вчитись, навчання тут відбувається саме собою. Захоплюють дітей

ігри з картинками, загадками про рослини і тварини, ігри – вікторини

«Що в лісі росте?», « Хто в лісі живе?», «Лісові орієнтири», «Квітковий годинник», аукціони знань на нескладну тему « Які рослини можна знайти в тарілці супу?», « Які дикорослі рослини і для чого може використати Робінзон у лісі?» і т.д.

Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно – рольові ігри. Встановлено, що пізнавально-виховний ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, дитячу безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення її до реальної ситуації. Ігри в робінзонів, лісових жителів,

мандрівників дають можливість кожній дитині прийти до власного вибору

взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань.

Система рольових ігор будується з урахуванням специфічних цілей на кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри

полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в

природному середовищі.

Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про

навколишнє середовище – словесні дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива

роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей

бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в

природі, у формуванні позитивних рис. Особливості, які виявляються у

ставленні до природи як до об’єкта постійної уваги й турботи.

Великі можливостідля цього дають уроки образотворчого мистецтва, трудового навчання, побудовані на принципах природоохоронної естетики. Прикладом є урок у третьому класі «Хто в лісі живе?» з використанням гри «Я люблю свій дім, хочу жити тільки в нім», метою якої є навчання учнів не нав'язувати свою волю природі, не порушувати її прав. Увазі учнів пропонуємо художні твори із зображенням різних природних угрупувань: грунт, ліс, річка, луки (квіти). Це «домівка тварин». Але перш ніж розселити тварин по домівках, потрібно відгадати їх назви.

Є у лісі хата. В ній кімнат багато.

Тут живе отара добрих санітарів

Ти цю хату не чіпай – санітарам спокій дай!

(Мурашник, мурашки)

Я очищаю береги, бо будую хатку з хмизу і товстих гілок на купинах,

вербових корчаг або густих кореневищах. Вхід у мою хатку завжди під

водою, (Бобер )

Біля квіток я літаю, Для вас медок із них збираю.

Жоржини, айстри, нагідки. Облітаю залюбки. Ласунка

мила, легкокрила,

А є в мені велика сила.

Підсумовуючи , ставимо запитання: Що об'єднує всіх цих тварин? (Вони

дуже діяльні, жодної хвилини не відпочивають, приносять користь. Бережімо

їх!)

Для створення емоційно-чуттєвого фону у формуванні екологічних

знань учнів, збагаченні їхнього життєвого досвіду пропонуємо ігри-

імітації. Прикладом такої гри є «Засідання клубу юних натуралістів» на

уроці природознавства «Охорона природи в Україні» (4 клас).

Надовго запам'ятається учням творча дія, яка розгортається не в реальному

житті, а у світі живої фантазії на уроці - прес-_-конференції «Вплив куріння на

здоров'я» з Основ здоров’я (4 клас).

Для реалізації даних завдань пропонуємо спеціальні ігри екологічного змісту.

Склади ланцюжок

Зміст і методика. Пишемо на дошці окремі слова і питаємо: "Який зв'язок може бути між цими поняттями?" Потім даємо завдання побудувати ланцюжок, який відтворює послідовність подій, пов'язаних з цими об'єктами чи явищами природи. Учень, який перший підніме руку, виходить до дошки і малює ланцюжок. При цьому він пояснює, чому пропонує саме таку послідовність слів. Інші діти слідкують, щоб не було помилки у відповіді. Приклади: дощ – сонце – хмари – вітер (вірна відповідь: сонце – вітер – хмари – дощ) або таке завдання: вирій – птахи – їжа – осінь – відлітають (вірна відповідь: осінь – їжа – птахи – відлітають – вирій).

Екологічний аспект. Діти вчаться визначати причинно-наслідкові зв'язки, які спостерігаються у природі

Пташині портрети

1-й варіант .

Зміст і методика. Роздаємо учням малюнки місцевих птахів, але на них відсутні пташині дзьоби. Діти повинні домалювати ці дзьоби. Питаємо, чому саме такі дзьоби були домальовані, і діти розповідають, як називають цих птахів, де вони мешкають, що їдять.

Екологічний аспект. Діти перевіряють свої знання про представників пташиного світу рідного краю. Водночас перевіряється пам'ять дітей і їхнє вміння спостерігати за довкіллям.

2-й варіант

Зміст і методика. Роздаємо дітям не тільки малюнки птахів без дзьобів, а й окремі малюнки дзьобів (вони вже вирізані за формою так, щоб їх було зручно прикладати до основного малюнка). Дітям потрібно підібрати пташині дзьоби для їхніх власників.

Екологічний аспект. Ця гра сприяє розвитку уявлень про тваринний і рослинний світ.

Книга казок

Зміст і методика. Пропонуємо дітям витягти картку з питанням, на яке діти повинні скласти невелику казку. Діти вдома складають казку і записують її на окремому аркуші. Наступного дня кожен зачитує свою казку. Потім збираємо і скріплюємо всі аркуші. Вийде «Книга казок», яку написав увесь клас.

Питання:

1. Чому птахи літають?

2. Чому ведмеді смокчуть лапу?

3. Чому лисиця руда?

4. Чому жаби квакають

5. Чому кактус такий колючий?

6. Чому у сосни голки такі довгі?

Екологічний аспект. Перевіряємо вміння дітей шукати відповіді на питання, пов'язані з довкіллям.

Допитлива ворона

Зміст і методика. Граємо роль «допитливої ворони». Спочатку повідомляємо дітям, на яку тему будуть питання(наприклад, «Птахи»), а потім починаємо їх ставити. Наприклад:«Які птахи полюють вночі?», «Який птах не має свого гнізда?», «Чи залишаються лелеки у нас на зиму?» тощо. Діти піднімають руки, і «допитлива ворона» визначає, хто буде відповідати. Наприкінці гри відзначаємо найактивніших гравців.

Екологічний аспект. Перевіряються знання дітей про рослинний і тваринний світ.

Чим пишаються тварини

Зміст і методика. Діти поділяємо на команди по 5-7 гравців. Для кожної команди ведучий визначає яку-небудь тварину. Після кількох хвилин роздумів кожен гравець однієї команди повинен відповісти на питання, чим пишається ця тварина і чому. Наприклад: "Жаба пишається тим, що вона добре стрибає і може втекти від ворога", "Жаба пишається тим, що вона зелена і її важко помітити у траві", "Жаба пишається тим, що в неї особливі очі, які допомагають їй помітити і спіймати комара" і т. д. Потім про свою тварину розповідає інша команда. Наприкінці гри ведучий відзначає, відповіді якої команди були найбільш вдалими.

Екологічний аспект. Перевіряю знання дітей про пристосування окремих представників тваринного світу. окремих видів.

Якщо в лісі біда

Зміст і методика. Обираємо жюрі з кількох дітей. Дві команди (по 3-7 гравців) розташовуються на відстані 3-5 метрів одна від одної. Пропонуємо питання, на які команди після нетривалого обговорення дають свої варіанти відповіді. Жюрі за допомогою карток, на яких позначені бали, оцінюють кожну відповідь. Перемагає команда, яка набрала найбільшу суму балів.

Питання:

1. Якщо всі птахи відлетять з лісу, що станеться з іншими його мешканцями?

2. Якщо дерева навесні не розпустять листя?

3. Якщо попересихають всі лісові струмочки?

4. Якщо в лісі не буде комах?

5. Якщо усе літо буде йти дощ?

6. Якщо в лісі не буде ягід і грибів?

7. Якщо взимку не буде снігу?

Екологічний аспект. Діти мають усвідомити природні зв'язки між окремими об'єктами природи.

Придумай речення

Зміст і методика. Діти сідають у коло. Називаємо яке-небудь слово, наприклад "дерево", і передаю умовний предмет (камінець або м'ячик) одному з гравців. Той бере предмет і швидко вимовляє речення, наприклад: "Восени дерева скидають листя". Потім називає інше слово і передає умовний предмет комусь із дітей, які сидять поруч. Так по черзі умовний предмет переходить від одного гравця до іншого. У разі затримки з відповіддю гравець вибуває з гри (він залишає коло гравців). Кількість учасників поступово зменшується і перемагає той, хто залишився останнім.

Екологічний аспект. Ця гра дає можливість перевірити, як діти володіють матеріалом на природничу тематику.

Сніданок горобців

Зміст і методика. На круглому столі стоять сім булав або кеглів (їжа). Вісім дітей (горобці) стають навколо столу і починають рухатись навколо нього. При цьому вони виконують різні команди ведучого: повертають назад, лякають у долоні, беруться за руки тощо. Даємо команду: "Взяли!". Той, хто не встиг це зробити, вибуває з гри. Прибираю одну булаву, і гра триває.

Кількість її учасників і булав зменшується, і нарешті залишається один гравець з однією булавою. Він і стає переможцем.

Екологічний аспект. Коли зграйка горобців живиться, то більше шансів схопити їжу має найспритніша пташка. Діти знайомляться з поняттям "внутрішньовидова конкуренція".

Ерудит

1-й варіант

Зміст і методика. У грі можуть взяти участь 5-6 чоловік. Учасники гри стають біля лінії старту. Пропонуємо гравцям пригадати назви тварин - мешканців лісу. По черзі кожен гравець повинен йти вперед від лінії старту і з кожним кроком голосно називати нову тварину. Уповільнювати кроки не можна. Як тільки хтось, зробивши крок, не зможе назвати тварину, він повинен зупинитися і сісти на цьому місці на стілець, який йому подадуть. У гру вступає наступний її учасник. Виграє той, хто пройде далі.

Екологічний аспект. Діти перевіряють свої знання представників рослинного і тваринного світу.

2-й варіант

Зміст і методика. У цьому випадку на відстані 15-20 кроків від лінії старту ставлять стілець, на якому лежить приз. Гравці по черзі крокують до стільця. Перемагає і отримує приз той, хто першим дійшов до стільця.

Тема. Судження

1. Гра «Прогнозування»

Один чоловік вирішив запалити суху траву, очерет. Що з цього вийшло?

а) забруднив повітря;

б) знищив комах, кладки їхніх яєць, личинки, лялечки;

в) знищив гніздечка птахів;

г) знищив грибниці;

ґ) порушив екологічну рівновагу та ін.

2. Гра «Я думаю так!» («Правильні й хибні судження»)

Щоб зберегти енергоносії, всі повинні:

а) утеплювати вікна;

б) зберігати тепло;

в) неекономно витрачати гарячу воду;

г) не мити віконне скло, щоб менше витрачалося електроенергії;

ґ) гріючи воду, вибирати посуд мінімального об'єму;

д) не накривати кришкою каструлю, тоді швидше закипить вода.

3. Гра «Логічний тренінг»

Склади правильні та хибні судження.

· Шпак пролітає за годину 80 км, лебідь - 90 км, а ластівка — 70 км. Хто з них літає найшвидше?

· Солов'ї за день приносять у гніздо 400 комах, а шпаки — 800. Чи значить це, що солов'ї не такі працьовиті, як шпаки?

· Тобі потрібно закип'яти 2 л води. Яку каструлю для цього ти вибереш? (1 л, 2 л, 5 л, 10 л).

4. Гра «Мрія» («Задача на припущення»)

Максим, Марко і Богдан мріють допомогти рідній планеті: один хоче стати конструктором з проектування очисних споруд, другий - конструктором екологічно чистого транспорту, а третій — стане фахівцем з очищення вентиляційних газів. Максим конструюватиме очисні споруди, Марко — не конструюватиме очисні споруди, а Богдан - не буде фахівцем з очищення вентиляційних газів. У цій відповіді тільки одне твердження правильне, а два інші — хибні. Про що мріє кожен хлопчик?

5. Гра «Знайди 10 відмінностей»

6. Гра «Хто порушив порядок?»

Листки з комахами розташовані в певному порядку.

· Знайди листочок, який його порушив.

· Чим корисні ці комахи?

7. Гра «Відшукай чотирьох представників тваринного світу»

· Хто з них є представником найчисельнішої армії тваринного світу?

· Як порушиться екологічна рівновага зі зникненням хоча б одного його виду?

6. Гра «Переставлянка»

Багато лісу — бережи, немає лісу — посади)

Ялинки підготували нам чудовий вислів, але завірюха розвіяла слова по всьому лісу. Зберіть вислів і поясніть його.

У хмаринках заховалися мудрі вислови.

Спробуй прочитати їх.

(Хто рубає дерево, скорочує власне життя.)

7. Вікторина «Риби»

1. Назвіть риби - інструменти для роботи (Молот-риба, риба-пилка, сокирка-риба, ніж-риба).

2. Назвіть риби — музичні інструменти (Ліра-риба, гітара-риба, дудка-риба, труба-риба, флейта-риба).

3. Назвіть рибу-світильник (Ліхтар-риба).

4. Назвіть рибу, що воює (Меч-риба, шабля-риба, спис-риба, арбалет-риба).

5. Назвіть рибу, якою відчиняють двері (Ключ-риба).

6. Риба з гострим носом (Гостроніс).

7. Риба з носом, як весло (Веслоніс).

2. Гра «Хвилинка ерудита»

1. Які птахи не вміють літати? (Пінгвіни, страуси, дрохва).

2. Які птахи не сідають на землю, хоча літають? (Стрижі).

3. Які птахи відлітають першими, а прилітають останніми? (Ластівки).

4. Чи будують наші птахи в далеких країнах гнізда? (Пі).

5. Птахи-хижаки. (Яструб, сойка, орел, беркут).

6. Які птахи дарують один одному подарунки? (Самець крачки — самці рибу, чогли — шматочок водоростей, чаплі — гілочки).

7. Який птах співає хвостом? (Бекас).

8. Де ночують зимою білі куропатки? (У снігу).

3. Кросворд «Корисні копалини»

Якщо ви правильно розгадаєте кросворд, то у вертикальній колонці прочитаєте, що головне потрібно пам'ятати при їх використанні.

і !л

_£_

1. М'який, білий вапняк, яким пишуть на дошці.

2. Без неї не звариш ні супу, ні борщу.

3. Його добувають на болоті й використовують як паливо.

4. Рідка горюча речовина, яку видобувають із землі й використовують як сировину для виготовлення ліків, парфумів, штучних волокон, гасу, бензину.

5. Будівельний матеріал у діточок називається...

6. Тверда різнокольорова гірська порода, що виникла внаслідок кристалізації вапняку.

7. Цю тверду горючу речовину рослинного походження часто називають «чорним золотом».

8. Осадова гірська або морська порода, яка містить у собі вапно.

4. Гра «Стрічковод»

1. Весь водний покрив Землі, а також його частини між материками. (Океан)

2. Великий водяний простір з гірко-солоною водою, оточений з трьох сторін сушею. (Море)

3. Природна велика водойма, оточена з усіх сторін сушею. (Озеро).

4. Мимо копанки-криниці,

Кучерявої вербиці,

Мимо скошених отав,

Та й став,

Білі чуси та й на ...

Та й на ... (став).

5. Грузьке, багнисте місце зі стоячою водою. (Болото)

6. Постійний водяний потік з природною течією по руслу від витоку вниз до гирла. (Ріка)

7. Хмарка сонцю підморгнула,

І дощем з небес линула.

І побіг в ярочок веселий ...(струмочок).

8. У полі при долині, як вийти за село,

В живій криничці б'ється Прозоре... (джерело).

9. Найдовша ріка в Україні. (Дніпро)

Із виділених літер складіть прохання водойм:

НЕ ЗАБРУДНЮЙ

Кросворд «Змійка»

Змійка зачарувала птахів. Потрібно відгадати їх назви, користуючись малюнком та підказкою. Тільки тоді змійка їх відпустить. Кінець кожного слова є початком наступного.

Цю пташку ще називають вальдшнеп.

Хижий нічний птах роду совиних, який живиться дрібними гризунами.

(Пугач)

Маленький співучий птах, що має жовті крильця, білу спинку, чорну шапку.

А дзьоб у нього - мов зернинка. (Чиж)

Якщо ці птахи багато й довго співають, буде ясно.

Живуть у полі чи степу. (Жайворонок)

Має гніздо-рукавичку. (Ремез)

Не хоче доглядати своїх дітей, тому підкидає яєчка в чужі гнізда. (Зозуля)

ВИСНОВКИ

Таким чином, можна зробити наступні висновки:

1. Метою дослідження взаємодії екологічного і етичного виховання є формування людини з високим рівнем еколого-етичної культури, що поєднує в собі еколого-етичні знання і переконання, стійку лінію поведінки і дій, що мотивуються еколого-етичними цінностями.

2. В цілях формування еколого-етичної культури екологічне виховання молодших школярів має неодмінно поєднуватись з екологічною освітою.

3. Для розвитку творчих здібностей молодших школярів у ставленні екологічної культури учнів особливе місце має саме ігрова діяльність.

4. Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід дає змогу досягти повного їх самовираження,активності і свободи дій.

5. Слід розширювати і заглиблювати всі види позаурочної діяльності еколого-етичного виховання: пізнавальну, трудову, дослідницьку, краєзнавчу в поєднанні з ігровою діяльністю.

6. Результаттом екологічного виховання мають стати розвинуте емоційне сприйняття , бажання активно в ігровій формі включитися у роботу з охорони й захисту об’єктів природи.

учителем створено низка інформаційних презентацій уроків з природознавства( 1 клас) до теми «Різноманітність тварин. Дикі та свійські тварини», «Комахи», «Риби», «Птахи», «Звірі»; з основ здоров’я (1 клас) до теми «Складові дороги. Безпечний перехід проїжджої частини дороги», мультимедійна презентація «Абетка здоров’я».

Віртуальна лабораторія педагогічних інновацій

методична рада

методична скарбниця

Наукове підґрунтя проблеми

Методи, прийоми, форми розвитку творчих здібностей учнів, які використовуються мною в організації навчально-виховного процесу

Немає коментарів:

Дописати коментар

Віртуальна лабораторія педагогічних інновацій