Опис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання

Обговорення навчальної програми з літературного читання актуалізувало проблему формування читацької активності та розвитку читацького інтересу в учнів початкової школи. Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні та організації уроків літературного читання.

Найактивніше піднімалося питання кола читання, його осучаснення, та проблема контролю техніки читання. Окремі дописувачі говорили про спрощення літературознавчої пропедевтики. При обговоренні, у більшості випадків, педагоги відходили від програми до підручника і до технології уроку (те, що вчителю ближче).

На основі результатів узагальнення коментарів нами були визначені завдання, які зорієнтували нас на напрямки оновлення програми:

1. Конкретизувати в програмі позиції, які спрямовують вчителя на реалізацію компетентнісного підходу та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задовлення.
2. Оновити коло читання в кожному класі, ввівши імена сучасних дитячих письменників, вилучивши імена тих, кого немає в підручниках (оскільки підручники на даному етапі не змінюватимуться), та тих, чиї твори за змістом не відповідають реаліям життя.
3. Спростити вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (зняти кількісні показники характеристики навички читання, переглянути вимоги до власних висловлювань учнів, обов’язкової кількості творів напам’ять, сформулювати вимоги через опис конкретних практичних дій, які може виконати дитина, і виконання, яких може перевірити вчитель; описати у вимогах рівневий розвиток певної дії дитини, визначеній у відповідній змістовій лініії, по класах).
4. Визначити конкретні теми відповідно до змістової лінії і розділу, вилучивши з тексту програми опис методики роботи над літературним творм (методика має бути окремим документом). При цьому конкретизовані теми мають чітко окреслювати поняття чи дії, які треба відпрацювати на уроці. Така конкретизація повинна полегшити вчителю створення календарно-тематичного планування і процес підготовки до уроку.

Отже, на виконання поставлених завдань в проекті оновленої програми розставлені акценти на особливостях реалізації компетентнісного підходу на уроках читання. У пояснювальній записці розширено ряд видів діяльності дитини на уроці: до читацької і творчої додано комунікативну, що реалізується через організацію діалогу/дискусії за змістом літературного твору. Крім того, поряд із завданням формування навички читання рівнозначним ставиться завдання формування навички слухання, що є важливим складником комунікативних навичок. Результативність комунікативної діяльності представлена у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: висловлює власні міркування щодо прочитаного: що вразило, що змусило задуматися, чому цю книжку варто прочитати; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів).

Учителя зорієнтовано на посилення діяльнісної складової уроку через організацію роботи щодо формування навичок роботи з книжкою. Учні засвоюють знання про підручник як навчальну книгу, набувають уміння орієнтуватись у його структурі, користуватись умовними позначками, засвоюють пам’ятки-алгоритми щодо організації самостійної роботи з підручником. Акцентовано увагу на тому, що впровадження компетентнісного підходу потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів, залучення їх до самоперевірки і самоконтролю своїх навчальних досягнень та організації практико-орієнтованої роботи над літературним твором. Для підготовки вчителем практико-орієнтованих завдань у програмі конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить в тексті опис зовнішності персонажа» тощо). Запропоновані конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня посилять зв’язок уроків літературного читання з життям (наприклад: називає ситуації, коли використовують лічилки, мирилки, скоромовки, загадки; використовує лічилки, мирилки, скоромовки, загадки, співаночки в іграх з ровесниками).

В оновленій програмі окреслюється вимога формування естетичних цінностей через зміст і художні образи літературних творів. Запропоновано формувати в учнів розуміння читання не тільки як джерела знань, а й як засобу естетичного задоволення. Чинна ж програма акцентує увагу на формуванні соціальних та морально-етичних ціннісних орієнтирів.

В оновленій програмі змінені акценти у використанні виховного потенціалу літературних творів. Дітям пропонується оцінювати не персонажа, позитивний чи негативний він, а вчинок персонажа. Це зорієнтує дитину на те, що будь-хто може творити добро, помилившись один раз, можна змінити себе і у кожного є своя позитивна риса.

Для оновлення кола читання (завдання 2) ми використали рекомендаційний список імен дитячих письменників (по класах), наданий на наше прохання Національною бібліотекою для дітей, список із 111 імен, який був нам запропонований керівниками електронних ресурсів, на яких представлена дитяча література («КЛЮЧ», «Барабука», «Казкарка»).

У 2 класі до кола читання включені імена Сашка Дерманського, Володимира Читая, Ніни Найдич, Володимира Верховеня, Ігоря Січовика, Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Лесі Ворониної, Марини Павленко, М.Солтис-Смирнова (всього додано 10 імен авторів, вилучено – 11).

У 3 класі до кола читання включені імена Зірки Мензатюк, Сергія Гридіна, Олеся Ільченка, Леоніда Шияна, В. Голобородька, Іана Вайброу, К.Коллоді, Нузета Умерова, Дж.Стронга (всього додано 9 імен авторів, вилучено – 30, оскільки у 3 класі було найширше коло читання).

У 4 класі до кола читання включені імена А.Давидова, М.Чабанівського, О.Іваненко, А.Усачова, А.Куркова, Катерини Штанко, Тетяни Луньової, Богдана Жолдака, В.Рудківського, Д.Білоуса, В.Лучука, А.Костецького, І.Кульської, О.Сенатович, Л.Забашти, Роальда Дала, Пауль Маар, Марії Паар (всього додано 18 імен авторів, вилучено – 8).

За результатами дискусії щодо контролю й оцінювання техніки читання за кількісними показниками, що була ініційована коментаторами, нами прийнято рішення: зняти кількісні показники темпу читання у кожному класі. У програмових вимогах залишено опис якісної характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).

Щодо організації уроків читання, то у програмі зазначена варіативність у розподілі навчальних годин протягом року: 3,5 год на тиждень – І варіант: 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень); ІІ варіант: І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень. Вибір учителем першого варіанту дозволить внести в уроки позакласного читання (а з української мови – в уроки розвитку зв’язного мовлення) певну системність, оскільки вони будуть проходити за розкладом в один і той самий день тижня, лише буде чергування: перший тиждень – урок розвитку зв’язного мовлення, другий тиждень – урок позакласного читання. Другий варіант розподілу годин є традиційним.

У цілому, у проекті оновленої навчальної програми з літературного читання враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях на платформі «EdEra», що стосувалися саме програми. Рекомендації щодо удосконалення технології уроку, використання різних організаційних форм пропонуємо врахувати в методичних рекомендаціях щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з української мови

1 клас

Навчання грамоти.
1.Навчання читати
Добукварний період

• знято фіксовану кількість годин
• знято теми «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за поданою графічною схемою».
• Натомість: практичне ознайомлення з реченням. Складання речень. (у змісті).
• Розуміє зміст речень, складає довільні речення. (у вимогах).
• Додано у вимоги: робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, тато, калина.

2.Навчання письма
Букварний період

• Із вимог вилучено: пояснює важливість рукописного письма.

3.Мовленнєва змістова лінія (аудіювання)

• У зміст додано: визначає кількість слів у реченні (без прийменників, сполучників, займенників).
• Говоріння. У вимогах зменшена кількість віршів із 5 до 3-4.

4.Мовна змістова лінія (Текст.Речення) 

• Знято: поділ речень на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без уживання термінів), побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів. Натомість (у змісті): поділ речень на слова, розпізнавання окремих слів в усному і писемному мовленні; (у вимогах): визначає кількість слів у реченнях типу Іде осінній дощ (без службових частин мови); складає усно речення (1-4 слів) із службовими частинами мови.

5.Із переліку слів (так званих словникових) вилучено: влітку, ворота, гроно, ганок, грунт кватирка, посередині, фартух, якір; додано: комп’ютер.

2 клас

Знято фіксовану кількість годин на кожну тему.

1.Писемне мовлення: у змісті і у вимогах знято записування складеного зв’язного висловлювання; кількість слів у складеному усному висловлюванні приведена у відповідність із кількістю речень:було 40 слів - замінили на 20.

2.Мовна змістова лінія.

• Звуки і букви. У вимоги додали: будує звукові моделі слів типу джміль, ящірка та слів з апострофом.
• Правила переносу доповнили правилами переносу з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо,словами з апострофом.
• Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова, перенісши їх у 3 клас.
• Слово. У вимоги додали: знає і пояснює термін іменник (прикметник, дієслово)на конкретному прикладі.
• Речення. У зміст і у вимоги додали вилучене з 1 класу: будує схеми простих речень, позначаючи слова умовними позначками, зокрема і зі службовими частинами мови( без уживання терміну).
  Вилучили об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень.
• Правопис. Вилучили правопис слів із ненаголошеними голосними Е-И.
• У «словникові» слова додали слово ноутбук.
• Вилучили з програмових вимог письмо на дошці.

3 клас

1.Мовленнєва змістова лінія.

• Додали у зміст новий жанр есе без конкретних вимог щодо цього жанру.

2.Мовна змістова лінія.

• Додали у тему «Текст» жанр есе з такими вимогами: спостерігає за основними ознаками жанру; розпізнає його серед інших текстів (розповідь, опис, міркування); бере участь у створенні есе під керівництвом учителя (усно).
• Зняли теми: побудова тексту-міркування і складання текстів-інструкцій (ще не вивчена тема «Початкова форма дієслова»).
• Речення. Зняли побудову речень за схемами, оскільки діти добре не усвідомлюють другорядних членів речення, залишивши: побудова речень. Поширення речень за запитаннями.
• Будова слова. Зняли термін «форма слова», перенісши його у тему «Іменник (практичне ознайомлення з відмінками).
  У вимогах розширили «Аналіз будови слова»: добирає спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови та розбирає їх за будовою самостійно або з допомогою вчителя.
• Частини мови. Прикметник. Зняли у змісті і у вимогах словосполучення «у сполученні з іменником» у фразі «змінювання прикметників за родами і числами».
• У Словникові слова додали: гармонія, внесок, натомість вилучили: агроном, банкір, бетон, бібліотека, верблюд, грім, комп’ютер, метал, радіо, спасибі.
• Вилучили з вимог письмо на дошці.

4 клас

Зняли фіксовану кількість годин на кожну тему.

1.Говоріння. Додали: будує есе з допомогою вчителя в усній формі.

2.У тему «Текст» додали есе без додаткових державних вимог.

3.Слово. Поглибили тему «Будова слова» вимогами: самостійно розбирає слова за будовою, окрім дієслова, тому що знята тема «Змінювання дієслів».

4.Іменник. Повернули у зміст і у вимоги тему: Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини», крім позиції Об’ю, верф’ю.

5.Прикметник. Зняли тему «Вимова і написання закінчень –ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках» (і в темі «Правопис»).

6.Дієслово. Повністю зняли тему змінювання дієслів у всіх часах (і в темі «Правопис»).

7.У словникові слова ввели слова аеропорт та спільнота натомість вилучили: аеродром, гвинтівка, портрет, республіка, фанера, фартух, цемент.

8.З програмових вимог вилучили письмо на дошці.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з англійської мови для загальноосвітніх НЗ

З метою розвантаження навчальних програм з англійської мови 1-4 класів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, враховуючи пропозиції та побажання коментаторів публічного обговорення, рекомендації викладачів, психологів, методистів, а також враховуючи досвід європейських навчальних закладів, до програм внесені такі зміни:

НОРМИ, ЩО БУЛИ ВИЛУЧЕНІ, СКОРОЧЕНІ ЗА ОБСЯГОМ АБО ПЕРЕНЕСЕНІ ДО ІНШОГО КЛАСУ

1 клас ЗНЗ
Лінгвістична граматична компетенція	Іменники у множині із закінченням –es(перенесено до 2 класу)
Лінгвістична граматична компетенція	Заперечна форма спонукальних речень у стверджувальній формі (вилучено)
Мовленнєва компетенція говоріння	Обсяг висловлювання 3-4 речення/репліки (скорочено до 2-3 речень/реплік)
Мовленнєва компетенція письмо	Відтворюють графічний образ букв, слів, словосполучень, коротких речень (вилучено)

2 клас ЗНЗ
Лінгвістична лексична компетенція	Тема «Шкільне приладдя» (вилучено)
	Тема «Місяці. Дні тижня» (перенесено до 3 класу)
Мовленнєва компетенція говоріння	Обсяг висловлювання 4-5 речень/реплік (скорочено до 3-4 речень/реплік)
Мовленнєва компетенція письмо	Обсяг письмового повідомлення 4-5 речень (скорочено до 2-3 речень)

3 клас ЗНЗ
Лінгвістична граматична компетенція	Past Simple, Future Simple (перенесено до 4 класу)
Мовленнєва компетенція говоріння	Обсяг висловлювання 5-6 речень/5 реплік (скорочено до 4-5 речень/4 реплік)
Мовленнєва компетенція письмо	Обсяг письмового повідомлення 5-6 речень (скорочено до 4-5 речень)

4 клас ЗНЗ
Лінгвістична лексична компетенція	Тема «Дикі та свійські тварини» (вилучено)
	Present Perfect (вилучено)
Мовленнєва компетенція говоріння	Обсяг висловлювання 6-7 речень/6 реплік (скорочено до 5-6 речень/5 реплік
Мовленнєва компетенція письмо	Обсяг письмового повідомлення 6-7 речень (скорочено до 5-6 речень)

НОРМИ, ЩО БУЛИ ВНЕСЕНІ У ПРОГРАМИ ТА ПОЯСНЮВАЛЬНУ ЗАПИСКУ:

1. Надання переваги усному мовленню у перших класах із додаванням лише елементів письма та читання: 1 клас ЗНЗ та СНЗ – увідний усний курс у першому семестрі.
2. Настійна рекомендація вживати Print Script на письмі – для полегшення подальшої роботи дитини із друкованими текстами.
3. Рекомендація витрачати на написання літер, слів не більше 10% часу на уроці, використовуючи на початковому етапі окремі аркуші у клітинку та застосування олівця.
4. Широке використання пісень, віршів, аудіо- та відеоматеріалів, з 1 по 4 клас ЗНЗ та СНЗ, для вдосконалення навичок аудіювання та говоріння, а також використання навчальних інтернет-ресурсів для самостійної роботи учнів.
5. Згідно із вимогами рівня А1 - Введення лексичних тем «Їжа», «Прогулянка», «Предмети домашнього вжитку», «Емоції», «В кафе», «В крамниці», «В аеропорту», «На вокзалі» та інших, для розвитку соціокультурної компетенції та здатності дитини озвучувати свої нагальні потреби у життєвих ситуаціях.
6. Введення з 1-го класу вивчення слів та виразів, що уможливлюють дитині будувати діалоги та працювати у парах: «What’s your name?», «How are you?”, “Wherе do you live?”, “Where are you from?”, питальні слова «What? Where? When? How?”.
7. Впровадження простих мовленнєвих завдань для ведення коротких діалогів різних типів: розпитування, домовленості, обміну думками і повідомленнями.
8. Практика таких сучасних коротких форм письмового спілкування, як написання смс-повідомлень та емейлів.
9. Введення соціокультурної компетенції «Обирати та вживати слова, що описують емоцiйний стан людини.»
10. Спрощення навичок спілкування учнів СНЗ за рахунок введення часто вживаних граматичних форм згідно вимог А1 (hate/love/like singing; I’d like to… )
11. Рекомендації для вчителів залучати різні засоби навчання - робочі зошити, аудіо-/відеозаписи, дидактичні копіювальні матеріали, навчальні інтернет-ресурси тощо) та активно використовувати такі форми навчання, як: розучування та відтворювання пісень, чантів, музичних римівок, лічилок, віршів, епізодів мультфільмів, адаптованих до умов навчання.

Мережеві проекти у методичній діяльності школи

З досвіду роботи

створення

мережевих проектів

у Рудківській  СЗШ І-ІІІ ступенів

 імені Володимира Жеребного

автор Білинська- Слотило Оксана Валеріївна

заступник директора з навчально-виховної роботи

Мережевий   проект

«Віртуальна  лабораторія педагогічних інновацій»

Паспорт проекту

Місія інноваційного проекту:

        стимулювання інноваційної педагогічної діяльності та впровадження          дистанційної освіти й фахового спілкування

Мета проекту:

             створення  мережевого ресурсу  для  спільної діяльності педагогів школи, розміщення навчально-методичних матеріалів,  забезпечення  безперервності  та оперативності підвищення  кваліфікації  педагогів, їх професійної самореалізації та творчому зростанню.

      Проект передбачає створення Інтернет-середовища, що змінює зміст професійної діяльності педагогів  та  та проектування навчального процесу на базі засобів інформаційно-комунікаційних технологій, дозволяє організувати науково-методичний простір для вчителів, створює оптимальний доступ до необхідної інформації, оперативно забезпечує необхідну методичну допомогу молодим вчителям, дає можливість досвідченим педагогам поділитися досвідом роботи.

 Теоретична значущість проекту :

     полягає у розробці теоретико - методичного підґрунтя сучасного методичного консалтингу, впровадження дистанційних форм самоосвітньої діяльності вчителів, удосконалення ефективних форм методичної діяльності, розробці концептуальних положень під час дистанційної міжатестаційної освіти вчителів, що відповідає вимогам соціуму і потребам регіону.

Основними завданнями реалізації проекту є:

·        створення  мережевого ресурсу  для спільної діяльності педагогів ;

·        розміщення навчально-методичних матеріалів;

·        вивчення, адаптація та поширення нового педагогічного досвіду в галузі інформаційних технологій;

·        організація інформаційно-комунікаційного обслуговування науково-методичної складової педагогічної діяльності;

·        здійснення системного керівництва процесом неперервної освіти педагогів;

·        створення безперешкодного доступу всіх категорій педагогів до мережевих ресурсів незалежно від місця проживання;

         надання методичної допомоги вчителям у навчально-виховній діяльності.                                                          

Очікувані результати проекту:

Створення віртуального методичного кабінету дасть можливість закладу отримати додатковий ресурс для вирішення удосконалення змісту шкільної освіти:

·        через новий педагогічний інструментальний, необхідний для реалізації в компетентісного підходу;

·        нові методики індивідуалізації освітнього процесу;

·        нові управлінські механізми підтримки педагогів по участі в науковому дослідженні школи;

·        створення партнерсько-мережевої взаємодії вчителів, учнів, батьків у побудові нового змісту освіти.

Учасники проекту: адміністрація школи, вчителі, учні школи, батьки

Консультанти: вчителі інформатики ,координатори методичних центрів школи

Координатор проекту:   Білинська-Слотило О.В. -   заступник директора

 з навчально-виховної роботи  Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів  імені                  Володимира Жеребного

       Терміни реалізації: 2016-2017 н.р.

       Продукт проекту: мережевий ресурс – сайт( адреса)

       Жанр проекту:мережевий проек

   Модель мережевого проекту

    Горизонтальна інтеграція контенту:

 Методична структура- містить схему методичної структури школи

 Планування та зміст роботи методичної ради-склад та план роботи методичної ради

Плани та зміст діяльності  методичних центрів-склад, плани діяльності методичних центрів

Планування та зміст роботи творчих груп- склад, плани діяльності творчих груп

Планування та зміст роботи над науково- методичною проблемою-планування ,етапи роботи над науково-методичною проблемою

Планування та організація НВП –методичні рекомендації,нормативно- правові документи

   Вертикальна інтеграція контенту:

  Опис змісту контенту

 Навчальні методичні  семінари-

 Сучасний урок- кластер містить інформацію про моделювання сучасних уроків з використанням Інтернет-контенту,використання програмного забезпечення в режимі Smart,використання аудіо та відеоконтенту,містить зразки моделей сучасних уроків.

 Віртуальні конференції - форма масового обговорення й узагальнення наукових, методичних питань, або створення рекомендацій стосовно їх вирішення. За структурою кластер містить програму конференцій з визначеним регламентом виступів, може передбачати пленарні й секційні засідання, заявлені тези та архів доповідей, інші форми комунікації: “круглі столи”, прес-конференції, дискусії тощо

 Конкурси- вміщує інформацію щодо переліку фахових конкурсів в яких учителі можуть прийняти участь та підвищити свою результативність, заявити про свої педагогічні можливості та знахідки.

  Проекти- кластер містить матеріали про методику створення , зміст та кращі зразки реалізованих проектів

  Майстер-класи-містить  вимоги до створення технологій означеної форми, родзинки передового педагогічного досвіду, витяги з досвіду роботи кращих вчителів  з індивідуальної освітньої проблеми вчителя.

  Відеобанк-скарбниця відеоматеріалів

  Фотогалерея- скарбниця фотоматеріалів

  Обмін досвідом-кластер створений для обміну думок щодо обміну досвідом між педагогами.

  Методична скарбниця- містить методичні рекомендації вчителів щодо технологій застосування або впровадження інноваційних педагогічних знахідок педагогів, методику застосування сучасних технологій,

прийомів, розробки уроків, календарне планування, презентації до уроків та

інші методичні матеріали вчителів.

   Дистанційний методичний порадник- пропонує вчителям інформацію щодо

новин у педагогічній науці, теоретичні викладки сучасних фахівців педагогіки.

також містить  матеріали, які допоможуть вчителю якісно підготуватися до атестації, скласти педагогічне портфоліо, узагальнити матеріали досвіду, моніторингові послуги з комплексної оцінки та самооцінки вчителя в атестаційному та межатестаційному процесі.

    Вебінар  -одна з найважливіших форм методичного спілкування -, що за умов застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій може проводитися в реальному і нереальному часі, фронтально й

індивідуально за допомогою Skype, відео- й телеконференцій, електронної

пошти

 Відеосемінар- з подальшою дискусією з розглянутої тематики, причому у педагогічному аспекті відеоваріант нічим невідрізняється від традиційного, тому що учасники процесу бачать один одногона екранах моніторів комп'ютера, або можуть обмінятися текстовими

  Форум – найпоширеніша форма спілкування у дистанційному вигляді, який може бути присвячений будь-якій  проблемі,  темі.  Модератор  форуму

(мережевий  адміністратор  -)  реалізує дискусію чи обговорення, стимулюючи питаннями,повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий, зі зміною форми процесу - веб -

конференція.

  Веб-квести-кластер містить інформацію та інструкції щодо створення квестів,тематику та терміни їх проведення.

  Мережеві проекти-кластер містить інформацію про методику створення

мережевих проектів та тематику майбутніх проектів.

Висновок

         Мережевий проект-дієвий Інтернет-ресурс надання методичних консалтингових послуг, пропонує відбір та впровадження ефективних сучасних форм педагогічного спілкування та діяльності, підвищення престижу й розширення діапазону послуг сфери методичного консалтингу. Така форма робота долає територіальні бар’єри щодо отримання досвіду, дозволяє підвищувати фаховий рівень шляхом самоосвіти.

       Інноваційна форма роботи створення мережевих проектів навчального дослідницького, розвивального, виховного змісту дозволяє педагогам здійснювати ефективну співпрацю як з колегами ,батьками та учнями.

Тематика мережевих проектів може торкатися на лише навчального змісту Наприклад мережевий проект «Місто моєї мрії» дозволить акумулювати думки щодо проблем у нашому містечку та шляхів їх вирішення .Його реалізація сприяє вихованню активної громадянської позиції і не тільки.,

Якщо учням запропонувати мережевий проект «Майдан- революція Гідності», то результатом і продуктом проекту стане літопис подій історичного сьогодення .Його безцінне значення полягає у самоусвідомленні учнями їхньої ролі як дослідників-літописців сучасної історії, справжніх патріотів своєї землі.

    Тематика навчальних проектів може бути різноманітною. Педагоги разом з учнями можуть дослідити Австралію чи екзотичну флору і фауну Південної Америки. Літератори можуть створити віртуальну «Хату-читальню», «Літературну вітальню», чи творчий проект «Мій Шевченко». Вчителі-біологи, для прикладу, можуть запропонувати мережевий проект «Фауна України», «Феномен пташиного польоту», міжпредметні проекти «Фрактали у природі».

 Вчителі інформатики та їхні учні можуть здійснити наступні проекти:«Лабораторія 3D дизайну» «Графіка та дизайн».

Отже,мережева  проектна технологія -сучасна дієва форма, яка дозволяє вийти з власною ініціативою за межі однієї школи не тільки вчителю ,а й учневі